У жовтні 1969 року Nissan показав у Токіо купе, яке за кілька років змінило ставлення Америки до японських автомобілів. Datsun 240Z коштував у США близько 3500 доларів – майже вдвічі менше за Jaguar E-Type, на який він так відверто рівнявся. За довгий капот, рядну шістку і керованість європейського рівня покупці ставали в черги на місяці наперед: до середини 1973 року завод випустив близько 168 тисяч 240Z, і переважна більшість поїхала за океан.
Сьогодні це одна з класичних машин, що дорожчають найпомітніше. Середня ціна продажу 240Z на майданчику Classic.com – близько 35-36 тисяч доларів, а рекорд тримається на позначці 310 000 доларів за екземпляр 1971 року з пробігом 21 750 миль, проданий на аукціоні Bring a Trailer у січні 2020 року.
У цій статті – історія створення серії S30, характеристики двигуна L24, перемоги на ралі Сафарі, розбір міфу про німецького дизайнера і реальні ціни 2026 року з поясненням, чому Z-ки продовжують рости у вартості.
| Роки | Версія і двигун | Потужність | Тираж | Орієнтовна ціна 2026 |
|---|---|---|---|---|
| 1969-1973 | Fairlady Z / Z-L (Японія), 2.0 L20, рядна шістка | 130 к.с. | у складі серії S30 | від 30 000 дол. |
| 1969-1973 | Fairlady Z432 (Японія), 2.0 S20 DOHC | 160 к.с. | близько 420 | 150 000 – 250 000 дол. |
| 1969-1970 | 240Z Series I (експорт), 2.4 L24 | близько 150 к.с. | близько 168 000 (усі 240Z) | 30 000 – 90 000 дол. |
| 1971-1973 | 240Z Series II-III (експорт), 2.4 L24 | близько 150 к.с. | разом із Series I | 20 000 – 70 000 дол. |
| 1974 | 260Z, 2.6 L26 | 139 – 162 к.с. залежно від ринку | у складі серії S30 | 15 000 – 45 000 дол. |
| 1975-1978 | 280Z (Північна Америка), 2.8 L28, упорскування | 149 к.с. | у складі серії S30 | 15 000 – 45 000 дол. |
Ціни в таблиці – діапазони фактичних продажів за станом і комплектністю авто, за даними аукціонів Classic.com, Hagerty і Bring a Trailer станом на 2026 рік. Загалом серія S30 усіх версій розійшлася тиражем понад пів мільйона машин до 1978 року.
Історія створення: як Nissan вирішив підкорити Америку
Наприкінці 1960-х японські машини в США сприймали як дешевий транспорт без емоцій. Ринок імпорту тримав Volkswagen: легендарний “Жук” продавався сотнями тисяч, але це був автомобіль про економію, а не про задоволення. Водночас Ford Mustang 1965 року довів інше: доступна машина з характером здатна створити цілий клас і розлетітися мільйонним тиражем.
Ключовою фігурою проєкту став Ютака Катаяма – президент американського відділення Nissan, якого фанати досі називають “містер К”. Він роками переконував Токіо, що Америці потрібен не черговий седан, а спорткар: гарний, швидкий і з ціною, доступною інженеру чи вчителю. У Японії новинку назвали Fairlady Z – на честь мюзиклу “Моя чарівна леді”. Катаяма вважав, що таке ім’я в США звучить несерйозно, тому експортні машини отримали індекс за робочим об’ємом двигуна – 240Z. За переказами, він особисто знімав шильдики Fairlady з машин у порту.
Дизайн створила студія Nissan під керівництвом Йошихіко Мацуо. Довгий капот, коротка корма, похилий дах фастбека – силует свідомо відсилав до Jaguar E-Type, найкрасивішого купе епохи. Але якщо англієць коштував у США понад 5500 доларів і потребував уважного обслуговування, то 240Z пропонував схожі емоції за 3500 доларів і з японською надійністю. Продажі стартували в США восени 1969 року – і дилери швидко зрозуміли, що машин на всіх не вистачить.
Технічні особливості Datsun 240Z
Двигун L24: проста і витривала шістка
Під капотом стояла рядна “шістка” L24 об’ємом 2393 куб. см з одним верхнім розподільним валом і двома карбюраторами Hitachi типу SU. Віддача – близько 150 кінських сил за американською методикою SAE gross і 198 Нм крутного моменту. Для машини масою трохи більше тонни цього вистачало на розгін до 97 км/год приблизно за 8 секунд і максимальну швидкість близько 200 км/год – рівень значно дорожчих європейських купе.
Головна чеснота L24 – витривалість. Чавунний блок, алюмінієва головка, семиопорний колінвал: мотор спокійно ходив сотні тисяч кілометрів без капітального ремонту, що для спорткара тих часів було рідкістю.
Шасі: незалежна підвіска по колу
На відміну від багатьох конкурентів з нерозрізним заднім мостом, 240Z отримав повністю незалежну підвіску: стійки McPherson спереду і стійки Chapman ззаду, плюс реєчне кермове керування і передні дискові гальма. Саме шасі зробило Z-ку улюбленицею автомобільних журналістів: машина дозволяла ковзати в керованому заносі й прощала помилки.
Версії та відмінності
Для Японії випускали Fairlady Z з двигуном 2.0 (130 к.с.) – податки робили більший об’єм невигідним. Вершиною лінійки була Fairlady Z432 з двовальним 24-клапанним мотором S20 від спорткара Skyline GT-R на 160 к.с. – таких зібрали лише близько 420 штук, тому сьогодні це найдорожча версія серії. Експортні 240Z ділять на Series I (1969-1970, з вентиляційними решітками на кришці багажника) і пізніші Series II-III з дрібними змінами. У 1974 році з’явився 260Z зі збільшеним до 2.6 літра мотором, а з 1975-го Америка отримала 280Z з упорскуванням палива.
Чому 240Z став легендою
Спортивна біографія Z-ки почалася одразу і з найважчої гонки планети. У 1971 році екіпаж Едгара Херрманна і Ханса Шюллера виграв Східноафриканське ралі Сафарі – марафон майже 6200 кілометрів бездоріжжям Кенії, Уганди і Танзанії, який того року доїхали лише 32 екіпажі зі 107. Другим фінішував такий самий 240Z Шехара Мехти. У 1973 році Мехта разом із штурманом Лофті Дрюсом повторив перемогу на Сафарі – і назавжди пов’язав ім’я 240Z із найсуворішим ралі світу. В американському кузовному чемпіонаті SCCA команда BRE Пітера Брока з гонщиком Джоном Мортоном тим часом брала титули в класі C-Production у 1970 і 1971 роках.
Окремої розмови вартий міф про дизайн. Десятиліттями авторство 240Z приписували німцю Альбрехту Герцу – дизайнеру BMW 507. Насправді Герц у 1963-1965 роках консультував Nissan у спільному з Yamaha проєкті спорткара A550X, який так і не дійшов до конвеєра. Серійну Z-ку намалювала команда Йошихіко Мацуо вже після завершення співпраці з Герцом, і сам Nissan офіційно визнавав за німцем лише роль натхненника ранніх напрацювань. Мацуо до самої смерті у 2020 році залишався головним автором силуету, який Америка колись прийняла за “японський E-Type”.
Але головний внесок 240Z – репутаційний. Це перший японський автомобіль, який американці купували не тому, що він дешевий, а тому, що він бажаний. Без комерційного успіху Z-ки не було б ні Toyota Supra, ні Mazda RX-7, ні сучасного Nissan Z. Це той самий переламний момент, як Opel Monza для німецьких купе класу гран-турізмо – машина, що змінила правила своєї ліги.
Скільки коштує Datsun 240Z сьогодні
Станом на 2026 рік ринок 240Z виглядає так – усі цифри є діапазонами реальних продажів за станом і за аукціонами:
- Проєкти під відновлення і машини з корозією – від 10 000 до 20 000 доларів.
- Жива машина в стані “їздити і доглядати” – 20 000 – 35 000 доларів; середня ціна продажу на Classic.com тримається близько 35-36 тисяч.
- Відреставровані та доглянуті екземпляри – 40 000 – 70 000 доларів.
- Найкращі оригінальні машини з малими пробігами – 80 000 – 120 000 доларів і вище: у липні 2026 року один 240Z 1973 року пішов з молотка за 265 000 доларів.
- Абсолютний рекорд – 310 000 доларів за 240Z Series I 1971 року з пробігом 21 750 миль на Bring a Trailer.
- Японська Fairlady Z432 – окрема ліга: рідкісні продажі проходять у діапазоні 150 000 – 250 000 доларів.
Чому Z-ки дорожчають? По-перше, покоління, яке в юності мріяло про 240Z, зараз на піку купівельної спроможності – класична схема ринку олдтаймерів. По-друге, японська класика загалом росте швидше за європейську: вона досі недооцінена порівняно з Porsche чи Jaguar тих самих років. По-третє, живих машин менше, ніж здається: кузов S30 сумнозвісно гнив, і значна частина зі 168 тисяч 240Z просто не дожила до наших днів.
Чи реально купити 240Z в Україні? Оголошення трапляються рідко, тому основний шлях – імпорт зі США або Європи через аукціони. З урахуванням доставки, розмитнення і сертифікації бюджет живої машини стартує приблизно від 30 000 – 40 000 доларів. Перед купівлею обов’язкова перевірка кузова: пороги, лонжерони, арки і днище – головні зони корозії, і саме стан металу, а не пробіг, визначає ціну.
Поширені питання про Datsun 240Z
Скільки коштує Datsun 240Z у 2026 році?
Залежно від стану – від 10-20 тисяч доларів за проєкт до 80-120 тисяч за найкращі оригінальні екземпляри. Середня ціна продажу на Classic.com – близько 35-36 тисяч доларів. Рекорд – 310 000 доларів на аукціоні Bring a Trailer.
Чим Datsun 240Z відрізняється від Fairlady Z?
Це одна модель серії S30. У Японії машина продавалася як Fairlady Z з двигуном 2.0 на 130 к.с., а на експорт ішла як Datsun 240Z з мотором 2.4 приблизно на 150 к.с. Окремо існувала японська Fairlady Z432 з двигуном від Skyline GT-R, випущена тиражем близько 420 штук.
Який двигун стоїть у Datsun 240Z?
Рядна шістка L24 об’ємом 2.4 літра з одним верхнім розподільним валом і двома карбюраторами Hitachi. Потужність – близько 150 к.с., розгін до 97 км/год – приблизно 8 секунд, максимальна швидкість – близько 200 км/год.
Скільки всього випустили Datsun 240Z?
З кінця 1969 до 1973 року виготовили близько 168 тисяч 240Z, більшість продали в Північній Америці. Уся серія S30 разом із 260Z і 280Z перевищила пів мільйона машин до 1978 року.
Чому Datsun 240Z дорожчає?
Покоління фанатів моделі вийшло на пік доходів, японська класика загалом росте в ціні швидше за європейську, а вцілілих машин без корозії значно менше за номінальний тираж. За останні роки найкращі екземпляри подорожчали до шестизначних сум.
Коротко
Datsun 240Z – перший японський спорткар, який Америка полюбила по-справжньому: дизайн у дусі Jaguar E-Type за пів ціни, невбивана рядна шістка, незалежна підвіска і дві перемоги на ралі Сафарі. Саме він зруйнував стереотип про “нудні японські машини” і відкрив дорогу всім наступним японським легендам. У 2026 році гарний 240Z – це вже інвестиція: живі машини коштують від 20-35 тисяч доларів, найкращі – понад 100 тисяч, і тренд на зростання не зупиняється.


