Шасі «Гіацинт-Б» вважається найбільш практичним вибором для Богдани-B, враховуючи його адаптацію до пропорційної енергії та ваги казенної частини та ствола 52-го калібру. Інший підхід передбачає вкорочення ствола на 2000 мм до 39 калібру, що робить його більш компактним і придатним для встановлення на легший лафет від Мста-Б. Така конфігурація піде на користь артилерійським групам українських бригад з обмеженим колом завдань на фронті. Крім того, існує можливість переобладнати старі радянські 130-мм гармати М-46 на новий калібр, метод, який раніше використовували сербський Югоімпорт СДПР та індійський завод лафетів.
Ініціатива розробки причіпної версії «Богдани» виникла у 2023 році від української армії, яка шукала простішу та менш помітну систему, ніж повноцінна бойова машина. Перспективи виробництва «Богдана-Б» поряд із самохідним варіантом підтверджуються збільшенням виробництва артилерійських стволів 155-го калібру. Зараз український оборонно-промисловий комплекс виробляє більше десяти самохідних артилерійських систем на різних шасі на місяць.
Про проект причіпної гаубиці вперше стало відомо в листопаді минулого року, хоча конкретні подробиці не розголошувалися до останнього часу. Бригадний генерал Сергій Баранов, начальник Головного управління ракетних військ і артилерії, підтвердив цю розробку, зазначивши, що Україна виробляє більше гармат, ніж може встановити на шасі, що призвело до розробки буксируваних версій. Буксирувана артилерія, хоч і менш мобільна та не має броньованого захисту самохідних систем, має такі переваги, як нижчі витрати на виробництво, простота та вища надійність. Буксирувані гаубиці легше ремонтувати і повертати на передову після пошкодження. Богдана-Б покликана замінити застарілі радянські буксирувані гармати, які зношені після десяти років бойових дій.
Вартість буксируваної «Богдани» оцінюється приблизно в 1,5-2 мільйони доларів, що буде дешевше, ніж її самохідний аналог, який оцінюється в 2,5-3 мільйони доларів. Таке зниження вартості пояснюється більш простою конструкцією та можливістю використання існуючих радянських гаубичних лафетів. Розробка може передбачати перепрофілювання лафетів зі списаних радянських гаубиць, що дозволить ще більше знизити витрати на виробництво.
Сухопутні війська Збройних Сил України, значно розширившись, стикаються з нестачею артилерійських систем, погіршенням ситуації через зношеність та бойові втрати. Західні союзники не в змозі швидко задовольнити артилерійські потреби України, що спонукає до розгортання артилерійського виробництва всередині країни. Українська промисловість налагодила виробництво 155-мм самохідних гаубиць 2С22 «Богдана», але нинішніх темпів виробництва 6 одиниць на місяць недостатньо.
Нещодавно Україна прискорила виробництво своїх самохідних гаубиць Богдана 4.0 8×8 до восьми одиниць на місяць порівняно з шістьма одиницями, про які раніше анонсував у грудні минулого року президент Володимир Зеленський. Це збільшення свідчить про потенційне зростання внутрішнього виробництва зброї. Самохідна гаубиця «Богдана», яка розробляється з 2018 року, є першою українською самохідною гарматою, розробленою під стандартний калібр НАТО 155 мм, прийнятий на озброєння Збройних Сил України.
Збільшення виробництва є своєчасним, оскільки Росія збільшила виробництво зброї в чотири рази. Україні необхідно відновити свою оборонну промисловість, щоб захистити себе в найближчі роки та зменшити свою залежність від іноземних держав. Ця розробка є частиною ширших зусиль зі зміцнення військового потенціалу України вітчизняними артилерійськими системами, які доповнюють західні танки на лінії фронту. Крім того, Україна розпочала співпрацю зі словацькою оборонною компанією Konštrukta Defense для розробки нової самохідної гармати на базі словацької Zuzana, доповнивши свій арсенал сучасним та сумісним озброєнням.
Шлях України до виробництва Богдани був складним. Процес розробки, який тривав сім років, зіткнувся з численними перешкодами, включаючи бюрократичні перепони, судові баталії з Міністерством оборони, банкрутства підрядників і руйнування виробничих потужностей через ракетні удари. Незважаючи на ці проблеми, інженери перенесли заводи, відновили обладнання та завершили розробку.
За виробництво стволів для гаубиць відповідає Краматорський завод важкого верстатобудування (КЗВВ), а шасі спочатку постачав Кременчуцький автомобільний завод (КрАЗ). Проте через банкрутство КрАЗу у 2021 році використовувалися альтернативні варіанти шасі, зокрема чеські вантажівки Tatra T815-7. Вперше «Богдана» показали під час параду до Дня Незалежності у 2018 році, хоча тоді він не працював. Початкові вогневі випробування були відкладені до січня 2022 року.
«Богдана» потрапила на бойове застосування у 2022 році під час битви за острів Зміїний, продемонструвавши свою ефективність разом із французькою гаубицею «Цезар». Після її успішного виконання Міністерство оборони України вирішило розмістити замовлення на ці гаубиці, що призвело до масштабного виробництва. Конструкція гаубиці передбачає броньовану кабіну, що витримує вибухи, автоматизовану систему наведення за допомогою контролерів Siemens і напівавтоматичну систему заряджання.
Версія 4.0, аналогічна своїй попередниці, має броньовану кабіну, повністю розроблену та вироблену в Україні компанією «Українська бронетехніка», також визнаною як «Укрармор». Новинка отримала посилений захист кабіни проти вибухів, у тому числі від російських дронів-камікадзе ZALA Lancet, ефективно захищаючи життя українських членів екіпажу всередині. Остання версія 2С22 Богдана була інтегрована в чеське шасі Tatra 158 Phoenix 8×8 і оснащена напівавтоматичним завантажувачем. Наразі на озброєнні українських військових знаходяться чотири різні модифікації 155-мм самохідної гаубиці «Богдана» з маркуванням 1.0 , 2.0 , 3.0 та 4.0.
