Очікується, що ЗРК Hisar-O стане наріжним каменем багаторівневої стратегії протиповітряної оборони Туреччини, планується збільшити її радіус дії та ефективність завдяки технологічним досягненням нового покоління. Очікується, що перша партія цих систем протиповітряної оборони в конфігурації наступного покоління буде поставлена до кінця 2024 року.
Турецький проект «Сталевий купол», схвалений Виконавчим комітетом оборонної промисловості під головуванням Реджепа Тайіпа Ердогана, спрямований на інтеграцію різних засобів протиповітряної оборони країни в єдину оперативну мережу в режимі реального часу. Ця мережа покладатиметься на штучний інтелект, щоб надавати особам, які приймають рішення, точні та актуальні дані, тим самим покращуючи час реагування на потенційні загрози. Проект очолює Aselsan, провідний турецький виробник оборонної електроніки, який відіграватиме вирішальну роль у розробці ключових компонентів Steel Dome. Досвід Aselsan матиме вирішальне значення на початковому рівні захисту, розробленому для протидії загрозам короткої дії в радіусі 10 кілометрів.
Сімейство ракет Hisar, яке включає ракети малої і середньої дальності Hisar-A і Hisar-O, розробляється Roketsan і Aselsan з 2007 року. У той час як Roketsan зосереджується на розробці ракет, Aselsan відповідає за створення датчиків і електронних систем. У сімейство також входить ракета великої дальності «Гісар-У», яка еволюціонувала в систему ППО великої дальності «Сіпер». Туреччина прагнула створити незалежну систему протиповітряної оборони через невдоволення своїх союзників по НАТО, зокрема через відсутність достатньої підтримки в системі протиракетної оборони. Це розчарування призвело до суперечливого придбання російської ракетної системи С-400, що спричинило розбіжності зі Сполученими Штатами та призвело до виключення Туреччини з програми винищувачів F-35.
Hisar-O — це ЗРК середньої дальності, який запускається вертикально і монтується на шасі Mercedes-Benz Zetros. Ракета має мінімальну дальність польоту 3 кілометри і може вражати цілі на відстані понад 25 кілометрів за допомогою інфрачервоної системи самонаведення (IIR), тоді як варіант радіочастотної (RF) самонаведення розширює дальність до понад 40 кілометрів. Маючи максимальну висоту 15 кілометрів, вона здатна вражати широкий спектр повітряних загроз, включаючи винищувачі, крилаті ракети та безпілотники.
Hisar-O оснащений дальністю виявлення та супроводу винищувачів від 40 до 60 кілометрів, і система може супроводжувати більше 60 цілей одночасно. На рівні батареї система розгортає три пускові установки ракет із загальною кількістю 18 готових до стрільби ракет. У масштабі до батальйонного рівня система включає дев’ять ракетних установок, розширюючи її вогневу міць щонайменше до 54 ракет.
