Як повідомляє «Мілітарний», ця нова артилерійська система є гібридом української артилерійської системи «Богдана» та радянської 152-мм артилерійської системи 2А36 «Гіацинт-Б», модифікованої для включення сучасних функцій.
Система «Богдана» була встановлена на лафеті «Гіацинт-Б» з метою створення економічно ефективного та легкого у виробництві артилерійського рішення для українських військових. Розробка буксируваних артилерійських систем відбувається у вирішальний час для України, оскільки вона прагне швидко розширити свої артилерійські можливості в умовах триваючої війни з Росією.
Буксирувана артилерія має ряд переваг перед самохідними системами, зокрема, з точки зору простоти виробництва та експлуатації, їх дешевше і швидше збирати, ніж САУ. Це дозволяє швидше виготовляти та розгортати подібні гаубиці на полі бою, що робить їх практичним рішенням у сучасних умовах.
Крім того, буксирні системи, такі як Богдана-БГ, надійніші та прості в обслуговуванні. У них відсутні багато складних компонентів самохідної артилерії, за рахунок чого ці гаубиці менш схильні до технічних збоїв. У разі поломки транспортного засобу буксирувану артилерію можна просто прикріпити до вантажівки для заміни та повернути до експлуатації.
Буксирувані гаубиці також, як правило, мають вищі показники живучості в бою: після пошкодження осколками, чи ураження ворожими БПЛА ці гаубиці відправляються на ремонт, де замінюється пошкоджена частина і подібна гаубиця досить швидко повертається на передову. Самохідні артилерійські установки мають більше шансів отримати незворотні пошкодження при попаданні.
Однак основним недоліком буксируваної артилерії залишається її менша мобільність у порівнянні з самохідними системами. На сучасних полях битв мобільність має вирішальне значення. Під час контрбатарейних операцій самохідна артилерія може швидко відійти з вогневих позицій, у той час як буксирувані системи вимагають більше часу для упаковки та передислокації, залишаючи їх відкритими на більш тривалий час.
