Білорусь виробляє пускові установки для системи балістичних ракет середньої дальності “Орешник” і очікує поставки російських ракет пізніше. Під час офіційного візиту до Москви Лукашенко зазначив, що розміщення системи “Орешник” у Білорусі триває відповідно до двосторонніх домовленостей. Начальник другого департаменту країн СНД МЗС Росії Олексій Поліщук раніше заявляв, що розміщення цих ракетних комплексів у Білорусі відбуватиметься відповідно до угод з безпеки, ратифікованих урядами обох країн.
Як було раніше
Білорусь історично займається виробництвом транспортно-монтажних пускових установок (ТЕЛ) і пускових платформ для ракет. За часів Радянського Союзу Мінський автомобільний завод (МАЗ) розробив кілька систем, у тому числі МАЗ-547А, який використовувався для системи балістичних ракет середньої дальності RSD-10 Pioneer (SS-20 Saber). Цей лаунчер забезпечив мобільність, покращивши можливості розгортання. У 1980-х роках Білорусь надала МАЗ-7916, який використовувався як пускова установка для міжконтинентальної балістичної ракети РТ-2ПМ «Тополь» (SS-25 «Серп»). Мобільність цих систем зіграла певну роль у забезпеченні живучості радянських ракетних військ.
Як зараз
У Білорусі продовжується виробництво ракетних установок через МАЗ і Мінський завод колісних тягачів (МЗКТ). МАЗ, заснований у 1944 році, спочатку зосереджувався на важких автомобілях, а потім перейшов на військове застосування, наприклад МАЗ-543, представлений у 1962 році для ракетної установки ТЕМП. У 1991 році підрозділ військового транспорту було виділено з МАЗу в МЗКТ, який продовжив випуск спеціалізованих військових транспортників. МЗКТ-79221, розроблений наприкінці 1980-х і на початку 1990-х років, служить шасі для ракетного комплексу «Тополь-М», а МЗКТ-7930 «Астролог», представлений на початку 1990-х років, підтримує такі системи, як балістична ракета «Іскандер» і ЗРК «Панцир-С1».
Про співпрацю Білорусі з Росією
Безпекова співпраця між Білоруссю та Росією оформлена кількома угодами. 26 лютого 2025 року нижня палата білоруського парламенту ратифікувала законопроєкт про затвердження договору з Росією про безпеку в рамках Союзної держави. Угода, підписана в Мінську 6 грудня 2024 року, очікує на схвалення верхньої палати, перш ніж її підпише Лукашенко. Ця угода формалізує співпрацю у сфері безпеки та містить положення про домовленості про військові бази, які сприяють розгортанню російських військових активів у Білорусі.
Про «Орешник»
За даними російських джерел, балістична ракета середньої дальності (РСРД) «Орешник» має максимальну дальність 5500 кілометрів, швидкість понад 10 Махів (12 400 км/год) і вантажопідйомність до 1,5 тонни. Президент Росії Володимир Путін заявив, що жодні існуючі системи протиракетної оборони не здатні перехопити «Орешник», а російські аналітики стверджують, що «Орешник» може перехопити лише їхня система ППО С-500 . Згідно з повідомленнями, ця ракета є похідною від припиненої програми створення міжконтинентальних балістичних ракет РС-26 «Рубеж». Деякі оцінки ставлять під сумнів його точність у звичайних ударах, вказуючи, що він може бути розроблений для ядерних корисних навантажень.
Дискусії щодо розміщення «Орєшніка» активізувалися після звернення Лукашенка під час засідання Вищої Держради Союзної держави 6 грудня 2024 року. Він назвав військову діяльність НАТО в Польщі та Литві проблемою безпеки, заявивши, що ракетна система слугуватиме стримуючим фактором. Путін відповів, що розгортання може відбутися у другій половині 2025 року залежно від прогресу виробництва. Він заявив, що хоча ракети будуть частиною російських РВСН, білоруська влада матиме певну роль у визначенні параметрів націлювання.
Ракетний комплекс “Орешник” був вперше застосований в бойових умовах 21 листопада 2024 року під час нанесення удару по оборонному об’єкту в Дніпрі. Російський уряд заявив, що удар став відповіддю на санкцію України на дальні атаки на території Росії. Представники оборонних відомств Заходу, в тому числі з Естонії та Великої Британії, оцінили запуск ракети як стратегічний сигнал, а не виключно як тактичну операцію. Президент України Володимир Зеленський припустив, що час удару був політично мотивованим, потенційно спрямованим на те, щоб вплинути на політику США під час адміністрації президента Дональда Трампа.
Білоруські чиновники заявляють, що безпекова співпраця з Росією не становить загрози для третіх країн. Міністр закордонних справ Білорусі Максим Риженков, виступаючи на Конференції ООН з роззброєння в Женеві 26 лютого 2025 року, заявив, що присутність російських ядерних і звичайних ракетних систем у Білорусі є оборонним заходом. Він згадав про рішення Білорусі в 1990-х роках відмовитися від свого ядерного арсеналу згідно з Будапештським меморандумом і заявив, що гарантії безпеки Заходу не були дотримані. Риженков заявив, що розміщення ракет “Орешник” послужить фактором стримування військової активності НАТО в регіоні.
Міністр оборони Білорусі Віктор Хренін заявив, що розміщення ракетного комплексу “Орешник” і тактичної ядерної зброї підвищує обороноздатність Білорусі. Хоча він не уточнив терміни розгортання, він підтвердив, що робота триває. Російські офіційні особи описали «Орешник» як гіперзвукову систему, призначену для пробивання передової оборони. Згідно з російськими джерелами, багаторазові ракети «Орешник», запущені в координації, можуть створити руйнівну силу, порівнянну з ядерною зброєю, без радіаційних ефектів традиційних ядерних боєголовок.
Можливе розміщення ракет “Орешник” у Білорусі привернуло увагу міжнародної спільноти. Західні аналітики розглядають це як частину ширшої стратегії Росії щодо НАТО та України. Оцінки розвідки США показують, що, хоча Росія почала виробництво ракети, її повні можливості залишаються неперевіреними. Білоруська влада заявляє, що рішення про розгортання сил узгоджуються з інтересами національної безпеки та союзною угодою з Росією. Оскільки договір очікує на остаточне затвердження, очікується, що обговорення щодо розміщення «Орешника» триватиме протягом 2025 року.
