KN-25, озброєна 600-мм керованими ракетами та здатна вражати цілі на відстані до 380 км, являє собою гібрид між традиційними системами залпового вогню та тактичними балістичними ракетами. Її розгортання у великій кількості сигналізує про стратегічні зусилля Пхеньяна щодо посилення своїх можливостей глибокого удару та протидії південнокорейським та американським системам протиракетної оборони.
Особливості KN-25
KN-25 встановлений на гусеничному шасі та має броньовану кабіну екіпажу спереду. Його пускова система складається з двох рядів по три пускові труби, встановлені позаду, кожна з яких призначена для стрільби масивними 600-мм ракетами. Система підвіски машини включає десять подвійних опорних ковзанок з кожного боку, що забезпечує системі чудову мобільність на пересіченій місцевості та підвищує її оперативну гнучкість на полі бою. Ця конфігурація, яка, як тепер підтверджено, надходить у масове виробництво, дозволяє північнокорейським силам гнучко розгортати та переміщувати ці платформи, що ускладнює їх виявлення та нейтралізацію під час превентивних ударів.
KN-25 вперше з’явилася на військових парадах та у висвітленні державних ЗМІ приблизно у 2019 році, спочатку представлена як «система залпового вогню надвеликого калібру». Її унікальна конструкція та виняткова вогнева міць одразу привернули увагу аналітиків оборони, які зазначили, що її характеристики розмивають межу між РСЗВ та тактичними балістичними ракетними системами. Протягом багатьох років система пройшла численні випробування, під час яких Північна Корея продемонструвала послідовні покращення дальності, точності та можливостей залпового вогню. Вважається, що ці розробки зумовлені стратегічним наміром створити високоточну зброю, яка є дешевшою та більш розгорнутою, ніж звичайні балістичні ракети, але все ще здатною завдавати аналогічного рівня руйнувань.
Розроблена для доставки високоточних керованих боєприпасів з дальністю до 380 кілометрів, KN-25 дозволяє Північній Кореї завдавати ударів по ключових військових та інфраструктурних цілях глибоко в Південній Кореї та потенційно по американських військах, розміщених на півострові. Ракети, що керуються інерціальними навігаційними системами та, можливо, супутниковим наведенням, забезпечують високий рівень точності (в межах десятків метрів від цілей). Така точність дозволяє цілеспрямовано знищувати критично важливі військові вузли, такі як аеродроми, центри командування та управління, логістичні вузли та радіолокаційні установки.
KN-25 розгортається у двох конфігураціях:
- версія на гусеничному шасі, що зараз підтверджена у серійному виробництві та включає шість пускових установок, розташованих у два ряди по три;
- варіант колісного транспортно-монтувального пускового агрегату (TEL), оснащений чотирма установками, оптимізований для високошвидкісного руху по дорогах.
Основні загрози масового виробництва
Ці подвійні конфігурації дозволяють північнокорейським силам проводити як попередньо розташовувані атаки, так і швидкі передислокації для уникнення спостереження та превентивних ударів. Крім того, квазібалістична траєкторія системи та висока кінцева швидкість ускладнюють перехоплення, створюючи значну загрозу для звичайних систем ракетної оборони та протиракетної оборони, таких як американські батареї Patriot PAC-3 або THAAD, розгорнуті в Південній Кореї.
Поява KN-25 створює серйозну нову загрозу для Південної Кореї та американських військ на півострові. На відміну від старих артилерійських систем з обмеженою дальністю та точністю, велика досяжність та точність KN-25 дозволяють їй вражати американські військові бази аж до Пусана на півдні, а також ключові промислові та цивільні центри Південної Кореї. Її масове виробництво свідчить про те, що Північна Корея може розгорнути ці системи у великій кількості, що дозволить здійснювати атаки насичення, спрямовані на перевантаження батарей протиракетної оборони за рахунок величезної кількості.
Поточна архітектура протиракетної оборони Південної Кореї не була розроблена в першу чергу для протидії великомасштабній квазібалістичній ракетній артилерії. Хоча такі системи, як «Залізний купол» та вітчизняна зенітно-ракетна система L-SAM, перебувають на стадії розробки або розглядаються, вони ще не повністю оперативно впроваджені та не пристосовані для перехоплення важких, швидких та маневрених ракет, таких як KN-25. Крім того, очікується, що власна програма C-RAM Південної Кореї не буде завершена до 2035 року, що залишає критичне вікно вразливості в найближчій та середньостроковій перспективі.
Для американських збройних сил KN-25 являє собою значне посилення артилерійської загрози з боку Північної Кореї. Система надає Пхеньяну гнучкий, живучий та швидкодіючий варіант глибокого удару, який можна використовувати як для тактичних бойових дій, так і для стратегічного стримування. Вона також вписується в ширшу асиметричну воєнну стратегію Північної Кореї, яка використовує нетрадиційну, економічно ефективну зброю для протидії більш технологічно розвиненим супротивникам.
KN-25 тепер є центральним стовпом сучасної артилерійської доктрини Пхеньяна, забезпечуючи значний стрибок як у стримуючих силах, так і в наступальних можливостях. Її присутність на полі бою суттєво змінює стратегічні розрахунки на Корейському півострові, вимагаючи термінової переоцінки стратегій протиракетної оборони та контрартилерійської боротьби союзників.
