Артилерійський дивізіон 144-го центру Сил спеціальних операцій отримав на озброєння українські самохідні артилерійські установки “Богдана” на новому шасі з колісною формулою 6×6. Раніше вони використовували радянську причіпну гаубицю “Мста-Б” калібру 152 мм – тепер змінили на сучасну українську техніку. На відео видно: САУ обладнана тканинним екраном для захисту кабіни й двигуна від FPV-дронів, а екіпаж озброєний не лише автоматами, а й дробовиками з картеччю – для збиття дронів. Ця конфігурація “Богдани” з новою броньованою кабіною та шасі 6×6 вперше показана публічно у вересні 2025-го. Зараз Україна виробляє 40 таких артсистем щомісяця.

Від “Мсти-Б” до “Богдани”: чому це важливо

Командир гармати з позивним “Джек” розповів: до цього його розрахунок використовував радянську причіпну гаубицю “Мста-Б” калібру 152 мм. Це надійна зброя, яка пережила десятиліття, але вона має критичні недоліки:

• Причіпна конструкція – потрібен тягач, щоб пересуватися. Час на розгортання й згортання позиції більший.
• Відсутність броньованого захисту – екіпаж на відкритому повітрі, вразливий до осколків і дронів.
• Калібр 152 мм – боєприпаси важкі, складніше в логістиці.

“Богдана” – це самохідна артилерійська установка калібру 155 мм (стандарт НАТО). Вона мобільна, швидко розгортається, швидко згортається, має броньовану кабіну. Час реакції на контрбатарейний вогонь значно коротший – а це різниця між життям і смертю.

Шасі 6×6: нова конфігурація для важких умов

“Богдана” на шасі 6×6 – це модифікація, яка вперше публічно показана у вересні 2025 року пресслужбою 60-ї окремої артилерійської бригади. Раніше “Богдану” випускали на шасі 8×8 (КрАЗ) та інших платформах.

Чому 6×6? Це компроміс між прохідністю й масою. Менше осей – менша вага, вища мобільність на твердому грунті. Але все ще достатньо прохідності для важких умов: грязь, сніг, розбиті дороги.

Нова броньована кабіна захищає екіпаж від осколків, куль і дронів-камікадзе. Це не танкове бронювання, але краще, ніж нічого.

Тканинний захист від FPV: дешево й ефективно

На відео видно: “Богдану” обладнали тканинним екраном для захисту кабіни й двигуна від FPV-дронів. Це не броня, а сітка або тент, який деформує траєкторію дрона або передчасно підриває заряд, зменшуючи ушкодження.

Це дешеве рішення, яке працює. FPV-дрони – одна з найбільших загроз для техніки на передовій. Тканинні екрани, решітки, каркаси – усе це знижує ефективність атак.

Дробовики проти дронів: новий стандарт

Екіпаж “Богдани” озброєний не лише автоматами, а й гладкоствольними рушницями з дробовими набоями. Це для збиття FPV-дронів на підльоті.

Автомат ефективний проти піхоти, але збити дрон із нього складно. Дробовик – інша справа: широкий розлітання дробу, велика ймовірність влучення. Один постріл – і дрон падає.

Це вже стандартна практика на передовій. Кожен розрахунок артилерії має дробовики в комплекті. Це частина протидронової оборони.

40 “Богдан” щомісяця: рекордні темпи виробництва

На початку жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що українська промисловість виробляє 40 артилерійських систем “Богдана” щомісяця. Ймовірно, йдеться про самохідні та причіпні версії разом.

“Ми змогли рекордно швидко й якісно налагодити виробництво нашої вітчизняної артилерії. Тільки “Богдан” ми виробляємо вже 40 на місяць. Це серйозний результат. Дякуємо виробникам”, – сказав Зеленський під час Defence Industries Forum DFNC³.

40 САУ на місяць – це майже 500 на рік. Це масштаб, якого важко досягти навіть великим країнам. Україна зробила це за два роки повномасштабної війни.

Чому це важливо для ССО

Сили спеціальних операцій зазвичай не асоціюються з важкою артилерією. Але війна змінила пріоритети. ССО потребують вогневої підтримки для операцій у тилу ворога, на важкодоступних напрямках, у важких умовах.

“Богдана” на шасі 6×6 – ідеальний варіант для ССО: мобільна, швидка, захищена, здатна швидко нанести удар і піти з позиції. Це не статична артилерія, яка стоїть на одному місці. Це мобільна вогнева підтримка.

Висновок: українська артилерія наздоганяє

“Богдана” на шасі 6×6 у ССО – це символ того, як українська оборонна промисловість наздоганяє потреби фронту. Від радянської причіпної “Мсти-Б” до сучасної самохідної САУ з броньованою кабіною, захистом від дронів і дробовиками в комплекті.

40 таких систем щомісяця – це не просто цифра. Це результат роботи тисяч людей: конструкторів, інженерів, робітників, логістів. Це доказ, що Україна здатна виробляти зброю світового рівня.

І це лише початок. Бо війна не закінчилася, а виробництво продовжує зростати.