Коли читаєш про те, що Укрпошта розпродає свій автопарк, мимоволі виникає питання: а що там взагалі залишилося? Відповідь вражає: 716 машин – від раритетних ГАЗів радянської епохи до сучасних Citroen, які встигли потрапити в ДТП після 2 тисяч кілометрів пробігу. Голова Укрпошти Ігор Смілянський повідомив, що всяця “колекція” виставляється на ProZorro, і кожен бажаючий може викупити собі шматок поштової історії України.

Географія розпродажу: від Хмельницького до Донецька

Розпродаж структурований за принципом “один регіон – один лот”. У середньому кожна область передає на торги близько тридцяти машин. Найбільше техніки назбиралося в Хмельницькому регіоні – 73 одиниці. Найменше – у Донецькому: лише чотири автівки. І це логічно: частина техніки там або загинула під обстрілами, або просто фізично недоступна через окупацію.

Ця географія – не просто цифри. Це зріз того, як десятиліттями працювала пошта в кожному куточку країни. Хтось возив посилки по карпатських серпантинах, хтось – степовими дорогами, а хтось – взагалі без доріг, по полях і бездоріжжю.

Від ГАЗ-52 до Citroen Berlingo: діапазон вражає

Найстаріший учасник аукціону – ГАЗ-52 1979 року з Полтавщини. Це той самий вантажівка-легенда, яка возила все – від цегли до картоплі, від листів до меблів. Якщо цей ГАЗ досі на ходу (що навряд чи), то це справжнє диво техніки.

Наймолодший – Citroen Berlingo 2021 року після ДТП, який встиг проїхати лише 2 тисячі кілометрів. Іронія долі: новенький французький фургон потрапив у аварію швидше, ніж встиг відпрацювати свою вартість.

Усього 28 машин належать до епохи до 1991 року, а 654 транспортні засоби – це моделі радянського чи російського виробництва: ГАЗи, УАЗи, ВАЗи, КАМАЗи. Це той самий транспорт, який роками був непомітним фундаментом поштової логістики. Невидимий, неяскравий, але той, що тримав систему на плаву.

Volvo FH 12: легенда, яка проїхала до Місяця і назад

Окрема історія – Volvo FH 12 із Києва, що пройшов 2,9 мільйона кілометрів. Це майже чотири дороги до Місяця і назад. Щоб усвідомити масштаб: якщо ви проїжджаєте 50 тисяч кілометрів на рік (а це чимало), то цей Volvo працював еквівалентно 58 рокам вашої експлуатації.

Чи варто його купувати? Навряд чи. Але як музейний експонат або пам’ятник трудівникам Укрпошти – безумовно, так. Бо таку техніку треба шанувати хоча б за витримку.

Середній пробіг 470 000 км, знос 96%: це вже не машини, це пам’ятники

Ігор Смілянський повідомив, що середній пробіг усіх авто становить близько 470 тисяч кілометрів, а фізичний знос сягає 96%. Це означає одне: більшість цих машин тримається не на техніці, а на характері.

Як сказав сам Смілянський: “Це транспорт, який тримався більше на характері, ніж на техніці, і саме тому кожен лот має власний шарм”. І це не жарт. Це реальність радянської та пострадянської автопромисловості: машини, які не повинні були їздити, але їздили. Просто тому, що їх ремонтували на колінці, латали дротом і молилися перед кожним виїздом.

Смілянський одразу попередив можливі звинувачення: Укрпошта не може нікому нічого віддавати безкоштовно. Це державна компанія, а не благодійна організація. Але є інший варіант: викупити ці машини, відремонтувати та передати для потреб ЗСУ.

Чи реально відремонтувати техніку зі знос 96%? Залежить від моделі. ГАЗ-52 1979 року – малоймовірно, якщо тільки ви не фанат реставрації. Але якийсь UAZ чи навіть старий Mercedes Sprinter – цілком можна привести до робочого стану і передати на фронт для логістики.

Раритетні ГАЗи, ЗІЛи, УАЗи – це затребувана техніка для тих, хто збирає радянську класику.

По-друге, СТО та автомайстерні. Можна купити машину на запчастини або для навчання учнів автослюсарних курсів.

По-третє, волонтери та благодійні організації. Якщо авто ще можна відремонтувати, його можна передати на фронт.

По-четверте, просто любителі пригод. Бо купити ГАЗ-52 і спробувати його оживити – це челендж не гірший за марафон.