Полювання на російську артилерію, яка залишається однією з головних загроз на фронті, незабаром може вийти на якісно новий рівень. Україна розпочала розробку власного контрбатарейного радара, що є аналогом знаменитих американських систем AN/TPQ-36. Цей крок не лише посилить можливості ЗСУ, але й знаменує важливий етап у розвитку вітчизняного оборонно-промислового комплексу.
Новий етап у полюванні на російську артилерію
Українська оборонна промисловість взялася за амбітний проєкт — створення власної радіолокаційної станції (РЛС) контрбатарейної боротьби. Цю важливу новину повідомив представник командування Ракетних військ і артилерії ЗСУ Андрій Журавльов. Йдеться про розробку, яка має стати українським аналогом американської системи AN/TPQ-36, що вже багато років успішно допомагає нашим захисникам виявляти та знищувати ворожі вогневі позиції. Це стратегічний крок, спрямований на зменшення залежності від постачань західних партнерів і створення техніки, максимально адаптованої до реалій сучасної війни.
Цей проєкт не виник на порожньому місці. За роки війни, а особливо після повномасштабного вторгнення, українські військові накопичили колосальний досвід використання західних РЛС, серед яких не лише AN/TPQ-36, а й AN/TPQ-50, AN/TPQ-37 та шведські ARTHUR. Саме цей досвід, усі зауваження та побажання артилеристів з передової, ймовірно, ляжуть в основу нової української розробки. Таким чином, майбутня система може стати не просто копією, а вдосконаленою версією, що враховує специфіку бойових дій проти російської армії.
Паралельно з розробкою нового радара, Україна продовжує модернізувати й наявні вітчизняні системи. Зокрема, триває робота над покращенням РЛС «Зоопарк-3». За словами Андрія Журавльова, за деякими характеристиками вона вже перевершує західні аналоги, хоча в певних аспектах ще поступається їм. Це свідчить про комплексний підхід: Україна прагне не лише створювати нове, але й витискати максимум із уже наявних технологій, формуючи потужну та ешелоновану мережу артилерійської розвідки.
Що відомо про український аналог AN/TPQ-36
Наразі проєкт оповитий певною таємницею, що цілком зрозуміло в умовах війни. Деталі щодо стадії розробки, технічних характеристик майбутньої РЛС чи орієнтовних термінів її появи у військах не розголошуються. Невідомо також, чи йдеться про повністю самостійну розробку з нуля, чи про співпрацю з іноземними компаніями, можливо, навіть з виробником оригінальної системи. Однак сам факт такої роботи є надзвичайно позитивним сигналом про зростання технологічних спроможностей українського ОПК.
Щоб зрозуміти, на що орієнтуються українські інженери, варто поглянути на можливості американського «взірця» — AN/TPQ-36. Цей мобільний радар здатен в автоматичному режимі виявляти вогневі позиції мінометів, артилерійських систем та реактивних систем залпового вогню. Система фіксує траєкторію снаряда чи ракети й миттєво розраховує координати точки пострілу. Вона може одночасно відстежувати до 10 цілей на відстані до 24 км, при цьому ефективна дальність виявлення артилерії сягає 18 км.
Ці радари — не новачки в українській армії. Перші станції AN/TPQ-36 надійшли до України ще у 2015 році в рамках американської допомоги. Саме тривалий досвід їх експлуатації в бойових умовах дозволив не лише оцінити їхню ефективність, але й виявити сильні та слабкі сторони. Цей безцінний практичний досвід тепер стане фундаментом для створення власної, потенційно більш досконалої та надійної системи, що допоможе ще ефективніше «вибивати» російську артилерію.
Запуск розробки власного контрбатарейного радара — це більше, ніж просто створення нового виду озброєння. Це свідчення зрілості українського оборонного комплексу та його здатності вирішувати складні технологічні завдання. Власна РЛС означає спрощення логістики, ремонту та модернізації, а в перспективі — і експортний потенціал. Та найголовніше — це ще один крок до технологічної переваги на полі бою, який дозволить зберегти життя українських воїнів та наблизити перемогу.
