Причіпна 155-мм гаубиця «Богдана-БГ» створена завдяки кмітливості українських інженерів. Вона поєднала сучасний вітчизняний ствол з перевіреним часом лафетом. Бійці 47-ї окремої артилерійської бригади, які вже випробовують її в бою, відзначають, що вона працює значно тихіше та точніше за старі зразки. Цей «гібрид» не лише вирішив проблему дефіциту шасі для самохідних артустановок, але й показав на полі бою неабиякі переваги, зокрема вищу точність та значно тихіший постріл, що підвищує шанси розрахунку на виживання.

Український ствол на радянському лафеті

Проблема, що підштовхнула до створення нової гаубиці, була суто виробничою. Українські заводи налагодили випуск сучасних 155-мм стволів для САУ «Богдана» у таких темпах, що кількість готових гармат почала випереджати кількість доступних колісних шасі. Щоб потужні стволи не простоювали на складах, а нищили ворога, інженери почали шукати альтернативне рішення для їх розгортання на передовій. Так народилася ідея створити причіпну версію знаменитої української артустановки.

Вирішенням задачі стала кмітлива адаптація. Як пояснив майор Андрій Макаренко, для нової розробки ідеально підійшли лафети від старих радянських 152-мм буксированих гармат «Гіацинт-Б». Ці конструкції, хоч і створені десятиліття тому, виявилися достатньо міцними та надійними, щоб витримати навантаження від потужнішого натівського калібру. Таким чином, шляхом поєднання української та радянської інженерних шкіл на світ з’явилася нова артилерійська система «Богдана-БГ».

У результаті вийшла доволі масивна, але ефективна зброя. Повна вага гаубиці становить близько 9,8 тонни, а її довжина в похідному положенні перевищує 13,5 метрів. Попри свої габарити, «Богдана-БГ» є грізною силою на полі бою, здатною вражати цілі на відстані до 40 кілометрів, залежно від типу боєприпасу. Цей симбіоз технологій дозволив швидко та відносно дешево забезпечити військо новою далекобійною артилерією.

Тихіша та точніша: переваги нової гаубиці

Артилеристи, які перейшли на нову гаубицю з радянських «Гіацинтів», одразу відчули різницю. За словами командира гармати на ім’я Ігор, українська розробка значно точніша за свого попередника. Навіть під час роботи по піхоті на дистанціях понад 13 кілометрів «Богдана» демонструє високу купчастість влучань, що робить її не лише потужним, але й «хірургічним» інструментом у руках досвідченого розрахунку. Військові відзначають, що працювати з нею значно приємніше.

Однією з ключових і неочевидних переваг нової гаубиці є її акустична сигнатура. «Вона набагато тихіше працює», — ділиться спостереженнями Ігор. Секрет криється в конструкції дульного гальма-компенсатора, яке ефективніше розсіює порохові гази та звук пострілу. У сучасній контрбатарейній боротьбі, де ворог постійно полює за артилерією за допомогою звукометричних комплексів, тихіший постріл дає розрахунку дорогоцінні хвилини на зміну позиції та підвищує його шанси на виживання.

Крім того, причіпна версія має тактичну перевагу в маскуванні. На відміну від великої самохідної установки, компактнішу гаубицю легше заховати. Для захисту зброї бійці облаштовують спеціальне заглиблення — капонір. Як пояснюють артилеристи, для «Богдани-БГ» потрібна значно менша фортифікаційна споруда, ніж для САУ, що дозволяє швидше її обладнати та зробити менш помітною для ворожих дронів. Це доводить, що навіть у ХХІ столітті буксирована артилерія залишається актуальною та ефективною.

Поява «Богдани-БГ» на фронті є яскравим свідченням гнучкості та винахідливості українського оборонно-промислового комплексу. В умовах війни здатність швидко адаптуватися та створювати ефективні рішення з наявних ресурсів стає вирішальною. Ця гаубиця — не просто зброя, а символ стійкості та інженерної думки, яка дозволяє не лише посилювати ЗСУ, але й робити це раціонально. Подальше розгортання таких систем на передовій посилить вогневу міць українських військ та доведе, що навіть старі радянські розробки можуть отримати нове життя на службі Україні.