5В55 ракета С-300: повний огляд зенітної ракети радянського виробництва

5В55 ракета С-300: що це і чому про неї говорять у 2026 році

5В55 ракета С-300 – це сімейство радянських зенітних керованих ракет, розроблених МКБ “Факел” ще наприкінці 1970-х років для знищення аеродинамічних цілей на великих дальностях і висотах. Попри майже 50-річну історію, ці ракети досі перебувають на озброєнні як Збройних сил України, так і армії РФ, а в контексті повномасштабної війни стали одним із ключових елементів протиповітряної оборони.

Актуальність теми зумовлена тим, що обидві сторони конфлікту активно використовують комплекси С-300 з ракетами серії 5В55. Росія застосовує їх для перехоплення повітряних цілей, а іноді – у нетиповому режимі удару по наземних об’єктах. ЗСУ використовують успадковані з радянських часів запаси для захисту неба України, хоча ці запаси поступово виснажуються й замінюються сучаснішими системами від союзників.

Історія розробки та прийняття на озброєння

Програма створення зенітного ракетного комплексу С-300 та ракет до нього стартувала в СРСР у 1969 році. Перед конструкторами МКБ “Факел” на чолі з Петром Грушиним стояло амбітне завдання – створити ракету, здатну замінити застарілі С-75 і С-125 і водночас забезпечити принципово нові можливості боротьби з повітряними цілями у будь-яких погодних умовах, на малих і великих висотах, при інтенсивних радіоелектронних перешкодах.

У 1978 році комплекс С-300ПТ з ракетою 5В55К офіційно прийнятий на озброєння Радянської армії. Це стало проривом: С-300 перевершував усі аналоги НАТО того часу за дальністю і перешкодозахищеністю. Система виявилась настільки вдалою, що лягла в основу цілої родини комплексів – С-300П, С-300В, С-300Ф (корабельний варіант) – і зрештою еволюціонувала до С-400 та С-500.

Розробник і виробник

Московське конструкторське бюро “Факел” (МКБ “Факел”) – одне з провідних підприємств радянської оборонної промисловості у галузі ракетної техніки. Серійне виробництво ракет 5В55 здійснювалось на кількох заводах СРСР. Після розпаду Союзу виробництво залишилось в Росії, а запаси готових ракет розподілились між державами-спадкоємцями.

Сімейство ракет 5В55: модифікації та відмінності

Позначення “5В55” охоплює кілька модифікацій, що суттєво відрізняються за тактико-технічними характеристиками. Розберемо кожну з них докладно.

5В55Р – найпоширеніша модифікація

Ракета 5В55Р стала найбільш масовою і широко розповсюдженою в арміях колишнього СРСР. Ключова відмінність від попередників – перехід на напівактивне радіолокаційне наведення з підсвічуванням цілі радаром 5Н63 (НВ8). Це дозволило суттєво підвищити точність і стійкість до перешкод. Дальність ураження – до 90 км, що на той час було видатним показником.

5В55РУД – рекордна дальність

Версія 5В55РУД для комплексу С-300ПМУ-1 демонструє максимальну дальність серед усіх представників родини – до 150 км. Досягнуто це за рахунок вдосконаленого ракетного двигуна і оптимізованої аеродинамічної схеми. Ракета використовується у складі найсучасніших варіантів С-300, переданих у тому числі на експорт.

Технічні характеристики 5В55 ракети С-300

Для розуміння бойових можливостей необхідно детально розглянути технічні параметри ракети. Нижче наведено характеристики базової серійної версії 5В55Р.

Основні параметри

• Маса ракети: 1480 кг
• Довжина: 7,25 м
• Діаметр корпусу: 0,51 м
• Розмах рулів: 1,13 м
• Маршова швидкість: до 1900 м/с (Mach 5,5)
• Максимальна дальність ураження: 90 км (5В55Р), 150 км (5В55РУД)
• Мінімальна дальність: 5-6 км
• Максимальна висота ураження: 25-30 км
• Мінімальна висота ураження: 25-300 м (залежно від модифікації)

Бойова частина та підривник

• Тип БЧ: осколково-фугасна (уламкова)
• Маса БЧ: 133 кг
• Уражаючі елементи: готові металеві осколки кубічної форми
• Підривник: неконтактний радіолокаційний + контактний
• Радіус ураження (зона розльоту осколків): близько 30 м

Система наведення

Ракети серії 5В55Р використовують напівактивне радіолокаційне наведення. Радар підсвічування цілі 5Н63 (позначення НАТО: Flap Lid) супроводжує ціль і одночасно стежить за ракетою. Бортова апаратура ракети приймає відбитий від цілі сигнал і наводиться на нього. Це накладає обмеження: кожен радар може одночасно обстрілювати обмежену кількість цілей (теоретично до 6, практично – менше).

Бойове застосування: від ППО до ударів по землі

Класичне застосування у ролі ППО

Ракети 5В55 проектувалися для знищення аеродинамічних цілей: літаків, вертольотів, крилатих ракет. У цій ролі вони демонструють ефективність проти цілей, що летять зі швидкістю до 2800-4500 км/год. С-300 з ракетами 5В55 здатний одночасно обстрілювати від 2 до 6 цілей залежно від модифікації комплексу і кількості каналів управління.

ЗСУ успадкували від СРСР значний парк комплексів С-300 з ракетами серії 5В55 і активно використовують їх для захисту неба від ударів крилатими ракетами Х-101, Х-555, аеробалістичними ракетами і дронами-камікадзе. Саме ці комплекси становлять основу середньої і дальньої ланки ППО України – до надходження сучасніших систем від союзників.

Нетиповий режим – удар по наземних цілях

Росія з лютого 2022 року активно застосовує ракети С-300 і С-400 в режимі “земля-земля”. У балістичній траєкторії ракета 5В55К здатна долетіти на відстань 110-120 км. Це рішення спірне: без точної системи наведення на наземні об’єкти ракети ппо демонструють низьку точність і велике відхилення від цілі (десятки метрів). Водночас висока швидкість (Mach 5) ускладнює перехоплення.

Ефективність проти сучасних загроз

Головна слабкість 5В55 у 2026 році – нездатність перехоплювати гіперзвукові ракети типу “Кинджал” (Mach 10+) і деякі сучасні балістичні ракети. Система наведення розроблена 40+ років тому і, попри модернізацію, поступається сучаснішим комплексам за завадозахищеністю і можливостями проти малопомітних цілей.

5В55 у ЗСУ та порівняння із сучасними альтернативами

Стан парку С-300 в Україні

На початку повномасштабного вторгнення Україна мала декілька дивізіонів С-300П різних модифікацій з ракетами 5В55. Запаси ракет поповнювались за рахунок поставок від союзників зі Словаччини, Греції та інших країн НАТО, що зберігали радянське обладнання. Однак ці ресурси кінцеві, а виробництво нових ракет 5В55 в Україні відсутнє – промислова база залишилась у Росії.

Чим замінюють 5В55

Ключовий тренд 2024-2026 років – поступова заміна застарілих С-300 з ракетами 5В55 на сучасні системи союзників:

1. Patriot PAC-2/PAC-3 (США) – найефективніший комплекс дальньої ППО, здатний перехоплювати балістичні ракети і гіперзвукові цілі
2. IRIS-T SLM (Німеччина) – середня дальність, відмінні показники проти крилатих ракет і дронів
3. NASAMS (США/Норвегія) – система середньої дальності з ракетами AMRAAM, висока точність
4. SAMP/T Mamba (Франція/Італія) – система далекого радіуса дії, сучасне наведення

Усі ці системи перевершують С-300 з ракетами 5В55 за точністю наведення, завадозахищеністю і спроможністю діяти проти сучасних загроз. Їхня головна перевага – активна радіолокаційна головка самонаведення у ракеті (не потребує постійного підсвічування цілі), що дозволяє одночасно обстрілювати більше цілей і знижує вразливість радару підсвічування.

Порівняльна таблиця

Заміна 5В55: ракета 9М96 і комплекс С-400

У Росії ракети серії 5В55 офіційно замінені новішою 9М96 у складі комплексу С-400 “Тріумф”. Ракета 9М96Е2 має дальність до 120 км, а 9М96Е – до 40 км, але обидві оснащені активною ГСН і двигуном поперечного управління, що забезпечує маневреність 20G і здатність вражати надзвукові балістичні цілі. Порівняно з 5В55, нова ракета значно компактніша (400 кг проти 1480 кг), що дозволяє розміщувати 4 ракети замість однієї у тому ж транспортно-пусковому контейнері.

Однак кількість С-400 у Росії обмежена, тому значна частина частин ППО РФ продовжує використовувати С-300ПС/ПМ з ракетами 5В55 – особливо у регіонах, менш пріоритетних для сучасного озброєння.

FAQ: поширені запитання про 5В55 ракету С-300

Яка максимальна дальність ракети 5В55?

Залежить від модифікації. Базова 5В55К – до 47 км, найпоширеніша 5В55Р – до 90 км, а найдосконаліша 5В55РУД (для С-300ПМУ-1) – до 150 км. У режимі ураження наземних цілей по балістичній траєкторії деякі версії можуть долетіти на 110-120 км, але без точного наведення.

Чи може 5В55 збити гіперзвукову ракету?

Практично – ні. Система наведення 5В55 розроблена для цілей зі швидкістю до Mach 4-5. Гіперзвукові ракети типу “Кинджал” (Mach 10+) або “Циркон” (Mach 8+) рухаються занадто швидко для алгоритмів наведення 5В55. Їх перехоплення можливе лише сучасними системами – Patriot PAC-3 MSE або ізраїльським Arrow-3.

Які ракети 5В55 є у ЗСУ?

ЗСУ успадкували переважно ракети 5В55Р і 5В55РУ, що відповідають комплексам С-300ПС. Окремі партії надходили від союзників – Словаччини, Греції, Болгарії. Конкретний залишковий запас є закритою військовою інформацією, але відомо, що він значно зменшився за роки інтенсивного застосування.

Яка маса бойової частини ракети 5В55?

Бойова частина ракети 5В55 важить 133 кг. Це осколково-фугасна БЧ із готовими уражаючими елементами (металеві кубики), яка спрацьовує від неконтактного радіолокаційного підривника в момент максимального зближення з ціллю. Радіус смертоносного розльоту осколків – близько 30 м.

Чим 5В55 відрізняється від ракет Patriot?

Головна відмінність – тип наведення. 5В55 використовує напівактивне наведення: ракета летить на відбитий від цілі сигнал радара землі, тому радар має весь час “підсвічувати” ціль. Ракети Patriot PAC-3 оснащені активною ГСН: після пуску вони самостійно наводяться, а радар може відстежувати інші цілі. Patriot також значно ефективніший проти балістичних ракет завдяки кінетичному перехоплювачу (hit-to-kill).

Чому Росія використовує 5В55 для ударів по містах?

З кількох причин: по-перше, запаси крилатих ракет і КАБ обмежені й дорогі; по-друге, ракети С-300 наявні у великій кількості; по-третє, висока швидкість (Mach 5) ускладнює перехоплення. Попри низьку точність при ударах по наземних цілях (відхилення 50-200+ м), Росія свідомо застосовує їх проти міст саме для залякування цивільного населення – це кваліфікується як воєнний злочин за Женевськими конвенціями.

Висновок

5В55 ракета С-300 – безумовно, видатне досягнення радянської інженерної думки, яке визначило стандарти зенітних ракет на десятиліття. За своїми характеристиками станом на 1983 рік вона не мала аналогів на Заході: дальність 90 км, швидкість Mach 5, висота ураження до 27 км. Однак 40+ років – це надто великий термін для ракетної техніки. Сьогодні 5В55 поступається сучасним системам у боротьбі з гіперзвуковими і малопомітними цілями, а також за можливостями одночасного обстрілу багатьох мішеней.

Для ЗСУ ці ракети залишаються робочим інструментом захисту неба – до повноцінної заміни сучаснішими системами союзників. Якщо вас цікавить, як перевірити стан автомобіля, що міг постраждати під час повітряних атак, читайте нашу статтю про 30-хвилинну перевірку б/в авто. А щоб зрозуміти, чому після стресових умов експлуатації може загорітися індикатор несправності – переходьте до матеріалу про діагностику Check Engine.

Дивіться також: Військова техніка ЗСУ: повний довідник озброєння