Можливо, для жителів нашої країни цей автомобіль є маловідомим, але в США продали понад 140 000 екземплярів.
Подробиці
І це при тому, що цей легковик створили в Югославії (так, ви не помилилися). Крім того, це “найгірший автомобіль у світі” (не жарт, саме таких титулів удостоїлася машина). Як же називається це диво? Запам’ятати нескладно – Yugo.
З Югославії до США
Для початку варто було б розібратися, як взагалі автомобіль з комуністичної держави опинився на ринку Сполучених Штатів. Уперше він з’явився там 1984 року, однак справжню популярність йому принесли зусилля ексцентричного бізнесмена Малкольма Брікліна (який свого часу представив північноамериканській публіці марку Subaru). Той умовив представників заводу Zastava налагодити масові поставки Yugo на північноамериканський ринок. Варто зазначити, що у себе на батьківщині машина вже користувалася популярністю на той момент.
Автомобіль був дешевим. Дуже дешевим. Навіть якби він продавався зараз, то коштував би трохи більше $10 000 в еквіваленті. Фабрика з виробництва хетчбека була побудована за зразком заводів Fiat початку 1950-х. Там працювало 50 000 осіб. Для експортних американських варіантів відкрили окрему складальну лінію. У 1985-му на виробництві відсвяткували, як тоді здавалося, світле майбутнє Yugo в США.
А що поганого?
Чим же машина заслужила таке образливе прізвисько, як “найгірший автомобіль у світі”? Ну, вона просто була вкрай далека від ідеалу в усіх аспектах. Найсмішніше те, що в США авто продавали як Yugo GV (що розшифровувалося як “Great Value”, або “Велика цінність”). Мабуть, це один із найіронічніших фактів в історії автомобілебудування. Найпотужніший двигун, яким оснащувався хетчбек, мав об’єм 1,3 літра і видавав приблизно 65 кінських сил. Максимальна швидкість становила 138 км/год, а розгін до сотні навіть в ідеальній ситуації займав більше 13,5 секунди.
Цікавий факт: це був найповільніший автомобіль, що продавався тоді в США.
Реклама автомобіля не була надто строкатою, проте слоган “Кожному в житті коли-небудь потрібен Yugo” вкупі з надзвичайно низькою ціною змогли зачепити покупців. Люди вставали в чергу, щоб придбати хетчбек, а в рекламному відео зі щасливими обличчями говорили, як здорово володіти цією машиною. Шкода, що через рік з високою ймовірністю їздити було б ні на чому.
Дешево…
Багато покупців Yugo не шкодували і особливо не дбали про автомобіль через його дешевизну. Враховуючи доволі низьку якість продукту, машина була банально не здатна їздити довго. Наприклад, ремінь ГРМ необхідно було міняти приблизно кожні 64 000 км пробігу, але робили це далеко не всі. Деякі власники нехтували навіть своєчасною заміною масла. Водночас відзначалася простота автомобіля, що давала змогу лагодити його самостійно, а також доступність і дешевизна запчастин.
Від заводу надавалася гарантія один рік. Це вельми красномовно свідчить про те, наскільки надійним був Yugo. Перед виходом на американський ринок треба було внести понад 500 змін, щоб авто відповідало місцевим обмеженням у плані безпеки та екології. Між іншим, саме питання викидів відпрацьованих газів в атмосферу (все-таки у Yugo під капотом стояв карбюратор) на початку 90-х закрило для югославської машини двері американського ринку. Не допомогла навіть поява інжекторного двигуна.
…і сердито
За замовчуванням у салоні не було ні кондиціонера, ні радіо. Їх пропонували за доплату, яка становила мало не чверть від загальної вартості автомобіля. Шоу CarTalk удостоїло Yugo сумнівного титулу “Найгірший автомобіль тисячоліття”. Журнал TIME включив модель до списку 50 найгірших машин. У дослідженні, проведеному J.D. Power & Associates у 1986 році, югославський хетчбек посів останнє місце за рівнем задоволеності покупців. Краш-тести Інституту дорожньої безпеки перетворили авто на купу металу, а паливна ефективність була дуже поганою для такої маленької машинки (приблизно 9 літрів у комбінованому режимі). Крім того, вона неабияк шуміла. І водночас це був найбільш продаваний європейський автомобіль у перший рік своєї появи в США.
Чи справді це найгірше авто з коли-небудь зроблених? Безумовно, Yugo поганий, але, якщо враховувати історію його появи, не настільки. Зрештою, автомобіль базувався на вкороченій версії Fiat 128 і застарів ще в момент, коли перший зібраний екземпляр зійшов з конвеєра. Нині часто можна почути думку, що “раніше автівки були надійніші, могли їздити понад десять років без проблем. А тепер потрібно міняти їх набагато частіше”. У цьому сенсі Yugo випередив свій час, адже вже через рік або два з великою ймовірністю власнику потрібно було купувати собі щось нове.
