8 січня 2022 року Польща прийняла нову партію з 29 американських танків M1A1 Abrams. Це третій транш M1A1, який отримує Польща, після поставок 14 танків у червні 2023 року та 26 танків у листопаді 2023 року. Завдяки нещодавньому посиленню оборонних можливостей Польща піднялася на третю сходинку серед найпотужніших країн НАТО з точки зору військових сил, зокрема у протидії російській загрозі.
Подробиці
У січні 2023 року уряди Польщі та США домовилися про передачу 116-ти ОБТ M1A1 Abrams до Польщі на суму 1,4 млрд доларів США. Остання поставка танків цього замовлення буде завершена до кінця 2024 року.
У комплект поставки також входить:
- 12 шт M88A2;
- 8 броньованих евакуаційних машин Hercules на базі M1 Abrams M1074;
- об’єднані десантно-штурмові мости;
- шість командно-штабних машин M577;
- 26 укриттів наступного покоління для технічного обслуговування контактного обладнання (SECM), встановлених на шасі Humvee;
- навчальний і матеріально-технічний пакет.
Завдяки останньому замовленню урядом Польщі основних бойових танків, Польща стане країною в Європі, яка матиме найбільшу кількість танків, щоб протистояти новій загрозі з боку Росії. Зараз на озброєнні польської армії є:
- 126 Leopard 2А4;
- 105 Leopard 2А5;
- 16 Leopard 2PL;
- близько 200 шт польских PT-91 Twardy.
У 2022 році Польща досягла значного прогресу у своєму військовому потенціалі завдяки двом великим контрактам на придбання танків. Перший був із Сполученими Штатами для закупівлі танків M1A2 Abrams SEP v3. Угода, оцінена приблизно в 4,75 мільярда доларів, включала 250 цих передових танків. Контракт стосувався не лише самих танків, але й комплексного пакету, включаючи технічну підтримку, логістику, навчання та боєприпаси. Це придбання було частиною зусиль Польщі з модернізації своїх військових сил і заміни застарілих радянських танків, таких як Т-72 і PT-91, на більш досконалі платформи.
Другий великий контракт був з Південною Кореєю, який офіційно оформив угоду про купівлю на 5,7 мільярда доларів танків K2 «Чорна Пантера» і САУ К9 «Грім». Цей контракт передбачав початковий транш у 180 танків K2, і загалом Польща могла придбати 1000 танків K2. Танки K2 відомі передовими системами управління вогнем, активного захисту та зв’язку. Ця угода була частиною ширшої ініціативи Польщі з модернізації, яка також включала закупівлю легких бойових літаків FA-50. Танки K2 і Abrams мали замінити польські старіші Т-72 і парк танків PT-91 Twardy, що значно підвищило бронетанковий потенціал країни.
Ці придбання відображають стратегічний намір Польщі посилити свою армію у відповідь на зміну геополітичного ландшафту, особливо у світлі триваючої напруженості у Східній Європі. Вибір танків як зі Сполучених Штатів, так і з Південної Кореї ілюструє підхід Польщі до диверсифікації джерел своїх військових технологій і посилення своїх оборонних можливостей за допомогою деяких із найдосконаліших доступних броньованих машин.
Станом на 2024 рік європейські країни демонструють широкий спектр танкових парків, що відображає їхні військові можливості та стратегічні пріоритети. Росія виділяється найбільшим танковим парком у Європі, який може похвалитися приблизно 12 566 танками. Ця значна кількість підкреслює значні інвестиції Росії в бронетехнічну війну та її історичний акцент на великомасштабних сухопутних силах. Туреччина має другу за величиною кількість танків в Альянсі з приблизно 2229 танками. Це свідчить про значну прихильність Туреччини підтримувати потужні звичайні сухопутні сили. Інші країни, такі як Греція та Польща, також мають значні танкові парки, де Греція має приблизно 1365 танків, а Польща – близько 569 танків. Ці цифри свідчать про те, що основну національної оборони в різних європейських контекстах покладають на бронетехніку.
Інші європейські країни, хоч і володіють меншими об’ємами, все ще зберігають свою присутність у бронетанковій війні. Німеччина, Велика Британія та Франція, традиційно ключові гравці в європейській обороні, мають приблизно 266, 227 та 222 танків відповідно. Італія та Іспанія також вносять свій внесок у загальну танкову чисельність Європи з 197 та 327 танками відповідно. Ці цифри, хоч і менші порівняно з Росією чи Туреччиною, відображають стратегічний баланс між різними типами військового потенціалу та еволюцію сучасної війни, де роль танків збалансована з іншими потребами оборони. Важливо зазначити, що кількість танків безпосередньо не відповідає військовій ефективності, оскільки такі фактори, як технологія, технічне обслуговування та працездатність, відіграють вирішальну роль. Різноманітність кількості танків у Європі свідчить про різні оборонні стратегії та пріоритети різних країн.
Після завершення поточних придбань танків Польща має намір значно підвищити свій військовий профіль у НАТО. З очікуваною загальною кількістю танків, яка досягне приблизно 2000, Польща стане третьою найбільш грізною силою з точки зору вогневої потужності основних бойових танків (ОБТ) в альянсі НАТО. Це значне розширення танкового парку Польщі не тільки зміцнює її національну оборону, але й робить значний внесок у колективну силу та позицію стримування альянсу НАТО перед лицем нових викликів безпеці в регіоні.
