Незважаючи на те, що Швеція чекає на схвалення свого членства в НАТО парламентами Туреччини та Угорщини, країна готується збільшити свій внесок у безпеку НАТО у Східній Європі.
Подробиці
Прем’єр-міністр Швеції Ульф Крістерссон оголосив на щорічній конференції з питань безпеки та оборони «Folk och Försvar» (Спільнота та оборона), що Швеція розглядає можливість розміщення батальйону в Латвії. Ця ініціатива з’явилася в контексті того, що Канада зараз очолює багатонаціональну тактичну групу в країні, що складається з військ кількох країн-союзників.
Швеція висловила намір приєднатися до бойової групи посиленої передової присутності НАТО в Латвії та розгорнути бойовий батальйон у країні після завершення вступу до НАТО. Міністр оборони Швеції Пол Йонсон та інші високопосадовці також взяли участь у дискусіях на різні теми, включаючи шлях Швеції до членства в НАТО, російське вторгнення в Україну та виклики, пов’язані з дезінформацією та демократією.
Це шведське розгортання, заплановане на 2025 рік, включатиме близько 600 солдатів із «полку South Scania (P7)», оснащеного бойовими машинами піхоти CV-90. Це рішення було прийнято після резолюції, прийнятої на саміті НАТО в Мадриді в 2022 році, спрямованої на посилення можливостей тактичних груп у Східній Європі, збільшення їх розміру з батальйону до бригади, якщо це необхідно.
Міністерство оборони Швеції уточнило, що шведський внесок буде чергуватися з датським батальйоном із ротацією кожні шість місяців. Генерал Джоні Ліндфорс, начальник штабу шведської армії, наголосив на важливості цієї ініціативи для майбутньої ролі Швеції в НАТО, підкресливши прихильність країни колективній обороні.
Пан Крістерссон також висловив думку, що Швеція здатна зробити більший внесок, підкресливши її унікальні військові можливості, зокрема в авіації, підводних човнах, розвідці та зимових операціях. Він наголосив на стратегічній ролі Швеції в розгортанні та транспортуванні бойових сил союзників у Балтійському регіоні, морській території, яка все більше оточується країнами-членами НАТО.
Це стратегічне рішення збігається з очікуванням Стокгольма стати 32-м членом НАТО. Вступний процес для Швеції, схоже, наближається до завершення, очікуючи ратифікації Туреччиною та Угорщиною. Тим часом Канада наразі зберігає найбільшу присутність військ у Латвії з 1700 солдатами, і зобов’язалася збільшити свій військовий контингент до 2200 до 2026 року. Канада також планує надіслати гелікоптери Griffon і Chinook та інвестувати 15 мільйонів канадських доларів (11,2 мільйона доларів США) у нову військову інфраструктуру.
Рішення Швеції відмовитися від свого давнього військового нейтралітету пояснюється російською окупацією української території. Раніше президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган пов’язав схвалення заявки Швеції на членство в НАТО з діями Стокгольма проти войовничих курдських угруповань. Швеція погодилася екстрадувати затриманих членів і прихильників організації, посиливши антитерористичне законодавство. Ердоган також зазначив, що схвалення Туреччини залежить від того, чи дозволять США придбати винищувачі F-16. Незважаючи на це, Швеція висловила готовність підтримати альянс ззовні.
