Стало відомо, які сучасні системи ППО придбає Ірак

Як повідомляє The Defense Post Ірак наразі оцінює свої варіанти придбання нової протиповітряної зброї для посилення можливостей протиповітряної оборони, як зазначив речник генерал-майор Єхія Расул. Країна ініціювала переговори з різними країнами, хоча деталі щодо потенційних постачальників і виділеного бюджету залишаються нерозкритими.

Подробиці

Ця ініціатива є відповіддю на зростаючі регіональні загрози, а закупівля узгоджується з нещодавнім придбанням Іраком французьких радарів. Генерал-майор Расул зазначив, що ці нові зенітні системи будуть інтегровані з існуючими радіолокаційними системами країни, які охоплюють низькі, середні та великі діапазони, щоб сформувати більш згуртовану мережу протиповітряної оборони.

Станом на 2023 рік Командування протиповітряної оборони Іраку підтримувало оперативні сили чисельністю 5000 осіб. Його структура складається з окремих підрозділів, кожен з яких спеціалізується на різних ролях ППО. Є один зенітно-ракетний батальйон з системами ЗРК «Панцир-С1», ще один батальйон оснащений американськими системи AN/TWQ-1 «Месник», і третій батальйон, який використовує модернізовану радянську систему «Ігла-С». Крім того, до складу командування входить зенітно-артилерійський дивізіон зенітних установок ЗУ-23-2іС-60, які спрямовані на ураження різних рівнів повітряної загрози за допомогою поєднання ракетних і артилерійських систем.

Що стосується обладнання, Командування протиповітряної оборони Іраку розгортає кілька систем, призначених для виконання конкретних оборонних завдань проти повітряних цілей. Системи AN/TWQ-1 «Авенджер» і 9К338 «Ігла-С» служать рішеннями для точкової оборони, тоді як установки 96К6 «Панцир-С1» використовуються для протиповітряної оборони малої та середньої дальності, поєднуючи ракетні та гарматні можливості. Для прямого вогню зенітної артилерії командування використовує радянські 23-мм ЗУ-23-2 і 57-мм буксирувані гармати С-60.

27 липня 2022 року міністр оборони Іраку Джума Інад оголосив про очікуване надходження радіолокаційних систем із Франції та Сполучених Штатів. Ці системи включають систему Thales із Франції та радарну систему TPS-77 від Lockheed Martin із США. Хоча конкретні можливості цих систем не були детально описані, вони є частиною стратегії Іраку щодо вдосконалення виявлення та перехоплення повітряних загроз на його території.

Пошук сучасних систем протиповітряної оборони є відповіддю на застарілий стан поточної інфраструктури протиповітряної оборони Іраку, яка складається з систем 1960-х і 70-х років. Метою цього капітального ремонту є усунення сучасних загроз, які створюють безпілотники, ракети та артилерійські снаряди, особливо ті, які запускають терористичні групи. Крім того, парламент країни виділив невизначену суму фінансування на ці оборонні ініціативи, і на практиці частина цих зусиль свідчила про розгортання радіолокаційних систем далекого радіусу дії в стратегічних місцях в Іраку.

Як повідомили в Army Recognition 21 грудня 2023 року Конгрес США ухвалив Закон про дозвіл на національну оборону (NDAA) на 2024 рік, який включає заходи, спрямовані на посилення можливостей протиповітряної оборони іракських та курдських сил безпеки. Очікується, що план окреслить необхідні положення та підготовку для ефективного використання систем протиповітряної оборони іракськими та курдськими силами з прогнозованими часовими рамками реалізації протягом 90 днів після створення плану.

Існує припущення, що системи протиповітряної оборони, які не розголошуються, навряд чи будуть такими складними, як зенітні ракетні системи Patriot, натомість основні зусилля спрямують на обладнання, яке може бути легше розгорнуто та підходить для конкретних загроз, що виникають перед силами в Іраку та регіоні Курдистану. Потенційними включеннями можуть бути зенітні системи малого радіусу дії та переносні засоби протиракетної оборони, які в основному спрямовані на нейтралізацію загроз безпілотників і ракет.

Нещодавні інциденти підкреслили терміновість цих модернізацій, оскільки повітряний простір Іраку стикається з підвищеною вразливістю від зовнішніх загроз, зокрема з боку сусідніх Ірану та Туреччини. Нещодавно Іран відправив свої танки в напрямку прикордонної зони поблизу іракської провінції Хузестан, що може бути витлумачено як прояв військової готовності, що потенційно може вплинути на суверенітет Іраку. Крім того, 16 січня 2024 року іранська балістична ракета вразила резиденцію в іракському Курдистані, що призвело до жертв серед цивільного населення.

Ситуація також ускладнюється ескалацією атак безпілотників на американські бази в Іраку та Сирії, що пояснюється зростанням регіональної напруженості. 30 жовтня 2023 року Міністерство оборони США заявило про значне збільшення таких інцидентів: загалом за два тижні було зареєстровано 23 напади, що призвело до травм серед американського персоналу. Ці напади, які посилилися після того, як США підтвердили свою підтримку Ізраїлю, вплинули на безпеку та суверенітет Іраку. Незважаючи на оборонні заходи, частота та витонченість цих атак кидають виклик існуючим системам протиповітряної оборони, що спонукає до посилених заходів захисту.

Нарешті, військові дії Туреччини проти PПK, визнаної кількома організаціями терористичною організацією, ще більше посилили напруженість. Після загибелі турецьких солдатів у січні 2024 року Анкара завдала ударів у відповідь по позиціях РПК на півночі Іраку, щоб усунути передбачувані загрози. Ці триваючі операції створюють проблеми з безпекою в північних регіонах Іраку, додаючи до загальної картини загроз з повітря. Серед цих регіональних складнощів уряд Іраку розглядає можливість скорочення іноземної військової присутності, щоб запобігти втягненню своєї території в ширші регіональні конфлікти.