С-350Е «Витязь» 50R6, сучасна мобільна система протиповітряної оборони, була розроблена російською оборонною компанією «Алмаз-Антей» і публічно представлена в 1998 році. Після старту розробок на початку 1990-х років, вона мала слугувати доповненням до старих систем С-300 і С-400, що посилюють можливості елокованої ППО Росії. Система була орієнтована на експортний ринок і подібна до європейських систем, таких як SAMP/T. «Витязь» надійшов на озброєння російських збройних сил у грудні 2019 року.
С-350 здатний вражати як аеродинамічні, так і балістичні цілі, використовуючи сімейство ракет 9М96, спочатку розроблених для системи С-400. Ці ракети можуть вражати об’єкти на відстані від 1,5 до 120 км і на висоті від 10 до 30 000 метрів. Система є універсальною, з можливістю розгортання двох типів ракет:
- 9M96 для ураження середньої та великої дальності;
- 9M100 для ураження меншої дальності.
Кожна пускова установка може нести до 12 ракет класу «земля-повітря», що забезпечує значну вогневу міць. Ракети оснащені активними радіолокаційними головками самонаведення серії «Сланець» і газодинамічними стрічками управління, що дозволяють кінетично перехоплювати цілі.
Мобільність комплексу «Витязь», встановленого на вантажному шасі 8×8 (БАЗ-6909), дозволяє швидко розгортати та перебазовувати на полі бою. Він також включає багатофункціональний радар і командно-контрольні машини, які координують запуски ракет і наведення.
Незважаючи на успішні перехоплення, включно з повідомленням про те, що 12 ракет HIMARS були перехоплені під час одного залпу командиром, відомим під позивним «Лев» з Південної військової групи, існує скептицизм щодо загальної ефективності С-350. Деякі споживачі російських засобів масової інформації поставили під сумнів достовірність цих заяв, припускаючи, що вони можуть бути перебільшеними, щоб підвищити привабливість системи для потенційних іноземних покупців. Крім того, надходили повідомлення від українських сил, які стверджували, що вони успішно подолали оборону С-350, щоб точно вражати цілі, що вказує на потенційну вразливість у можливостях системи.
Донецька область має важливе стратегічне значення для Росії, насамперед завдяки своєму географічному положенню та багатству ресурсів. Для Росії збереження впливу в Донецьку має вирішальне значення не лише з економічних міркувань, але й як захід безпеки проти експансії українських військ.
