Парк електромобілів в Україні стрімко наближається до позначки 200 тисяч одиниць, і це породжує закономірні побоювання: чи витримає пошкоджена російськими обстрілами енергосистема таке навантаження? Чи не наближають власники Tesla та Nissan Leaf черговий блекаут? Експерти Інституту досліджень авторинку спільно з аналітичним центром DiXi Group провели детальне дослідження і отримали несподівані результати.

Майже 200 тисяч: вражаюча динаміка зростання

Станом на вересень 2025 року в Україні офіційно зареєстровано 193,5 тисячі електрокарів, з яких 98% – легкові автомобілі. Це вражаючий показник, враховуючи, що ще п’ять років тому їх були лічені тисячі.

Середній річний пробіг українського електромобіля становить 12 800 кілометрів. Цікаво, що найпопулярніший Nissan Leaf їздить помірно – близько 11 400 км на рік, Volkswagen e-Golf – трохи активніше (13 500 км), а власники преміальних Tesla накручують по 17 тисяч кілометрів щорічно. Очевидно, хто платить більше, той і експлуатує інтенсивніше.

Фахівці підрахували реальне споживання електроенергії з урахуванням сезонності. Влітку середній електромобіль споживає 16,8 кВт·год на 100 кілометрів, взимку – 21,8 кВт·год. Різниця пояснюється необхідністю обігріву салону та падінням ефективності батарей на морозі.

Якщо перекласти це на загальнонаціональний масштаб, виходить: усі електрокари України разом споживають 1141 МВт·год за добу влітку та 1480 МВт·год взимку. За місяць виходить 34,7 ГВт·год влітку та 45 ГВт·год взимку. Річна потреба – 468 ГВт·год, а з урахуванням втрат у мережах та ККД зарядних пристроїв – 524 ГВт·год.

Порівняння з загальним споживанням: сюрприз

Тепер найцікавіше. За даними Energy Map, Україна у 2023 році виробила 105,8 ТВт·год електроенергії. Для довідки: 1 ТВт·год = 1000 ГВт·год.

Отже, всі електромобілі України споживають лише 0,524 ТВт·год на рік. Це всього 0,63% від загального обсягу виробництва електроенергії. Менше одного відсотка!

Для порівняння: промисловість споживає 50 ТВт·год щорічно, побутові споживачі – 30 ТВт·год. Фактично, весь парк електрокарів “їсть” стільки ж, скільки Україна виробляє за 1-1,5 дня взимку або за 1,5-2 дні влітку.

Але справа не лише в загальних цифрах. Критично важливо, коли саме відбувається зарядка. І тут у електромобілів є величезна перевага.

За даними дослідження, 80-90% власників заряджають свої авто вдома і саме вночі. Причина проста: за умови встановлення двозонного або тризонного лічильника нічний тариф у рази дешевший. Економія виходить суттєвою, тож люди пристосувалися ставити машини на зарядку після 23:00.

А саме вночі енергосистема переживає період мінімальних навантажень. Електростанції не можна різко вимикати та вмикати, тому вони продовжують працювати навіть коли попит падає. І електрокари фактично споживають “зайву” електроенергію, що інакше просто пропадала б.

Прогноз на майбутнє

Навіть якщо припустити агресивний сценарій розвитку – зростання парку на 50 тисяч електромобілів щороку до 2030-го – кількість досягне 450-500 тисяч одиниць. У такому випадку їхнє сукупне споживання становитиме 1,35 ТВт·год на рік, тобто лише 1,3% від загального виробництва.

“На сьогодні електромобілі не становлять загрози для енергетичної системи України, а подальший розвиток такого автопарку передбачений стратегічними документами з декарбонізації транспорту”, – підкреслює Оксана Зуєва, старша експертка з відкритих даних DiXi Group.

Розумне споживання: прості правила

Експерти все ж радять дотримуватися простих рекомендацій відповідального споживання, особливо у воєнний час:

• Заряджайте вночі – коли навантаження на систему мінімальне.
• Використовуйте сонячні дні – коли сонячні електростанції генерують надлишок енергії, її можна “вловлювати” через денну зарядку.
• Уникайте пікових годин – ранковий пік (8:00-11:00) та вечірній (17:00-23:00) створюють максимальне навантаження на мережу.
• Слухайте “Укренерго” – оператор регулярно повідомляє про оптимальні години для використання потужних електроприладів.

Цікаво, що найбільшу занепокоєність викликає не загальне споживання, а локальна інфраструктура. Чи витримають трансформаторні підстанції старих житлових районів масове встановлення зарядних пристроїв на 7-22 кВт? Чи розраховані внутрішні мережі багатоповерхівок на таке навантаження?

Це питання вже почали враховувати в оновлених будівельних нормах для нового житла. А от старий житловий фонд може потребувати модернізації електромереж на рівні будинків та мікрорайонів.

Дослідження чітко показує: страхи щодо перевантаження енергосистеми електрокарами сильно перебільшені. Менше одного відсотка споживання, переважно в нічний час, коли електроенергія “надлишкова” – це не загроза, а радше ефективне використання наявних потужностей.

Реальні виклики лежать в іншій площині: модернізація локальних мереж та адаптація інфраструктури до нових реалій. Але це технічні питання, що мають технічні рішення. А блекаут від електромобілів українцям точно не загрожує.