Українські бійці вже встигли обкатати в бойових умовах наземний безпілотник “Мураха-Mini” – і, схоже, маленький робот-вантажівка справляється з роботою не гірше за живого снабженця. Тільки під вогонь не треба підставляти людей.
Компанія “Роботизовані комплекси” розповіла “Мілітарному”, що їхній дрон уже працює в одному з підрозділів роти наземних безпілотних систем. Причому не на тестах десь збоку, а саме на логістичних маршрутах – возить боєприпаси, провіант, спорядження. Все те, що зазвичай тягають на собі солдати або везуть на машинах, ризикуючи потрапити під удар.
Starlink на щоглі – і в поле без страху
Щоб “Мураха” не втрачала зв’язок посеред маршруту, на неї поставили термінал Starlink. Підняли його на щогло разом із камерою – і вийшла стійка система керування навіть там, де мобільний зв’язок давно лежить мертвим грузом.
Перша серйозна перевірка пройшла так: дрон взяв на борт 150 кілограмів вантажу, причепив за собою шестиметрову лавету (на ній – ще один дрон і додаткові припаси), і поїхав. Дистанція – 16 кілометрів в один бік. Підсумок: 32 кілометри туди-назад, жодних збоїв, жодних зупинок.
У “Роботизованих комплексах” кажуть коротко: “Стабільна робота, висока прохідність, стійкість до навантажень”. Переклад з технічного: робить те, що треба, і не ламається.
Технічна начинка: два мотори, підігрів акумуляторів і зв’язок на вибір
“Мураха-Mini” – це не іграшка. Габарити 1,6 × 1,1 × 1,6 метра, вага 330 кг. Вантажопідйомність – до 250 кілограмів. Запас ходу – до 40 кілометрів, максимальна швидкість – 15 км/год. Не Formula 1, звісно, але для передової – саме те.
Привід – електричний, два мотори по 1 кВт. Живлення – літій-залізо-фосфатні акумулятори ємністю 105 кВт·год. Є активне охолодження двигунів і батарей, є підігрів акумуляторів для зимової роботи. Тобто “Мураха” може працювати і в спеку, і в мороз – без танцю з бубнами.
Система керування – теж не однобока. Підтримує ELRS, Ethernet для Silvus і Starlink, інші типи зв’язку через IP. Можна налаштувати під конкретні умови, під конкретний канал. А ще дрон може працювати через оптоволокно – це коли треба максимально захистити управління від РЕБ і перехоплення сигналу.
“Мураха” – не перша, але вже перевірена
Це, до речі, не перший робот від “Роботизованих комплексів”. У 2024-му вони представили “Мураху” (без приставки Mini) – більшу версію. Тоді заявляли, що 80% деталей – українського виробництва. Тепер, схоже, лінійку розширили, зробивши компактнішу модель для вужчих завдань.
Наземні дрони поки що не стали масовим явищем на фронті – але логіка їхнього використання очевидна. Менше ризиків для людей, більше можливостей дотягнути вантаж туди, куди машина не проїде або проїде один раз – останній. А “Мураха-Mini” вже показала, що може працювати не в теорії, а на практиці. Тепер питання в масштабуванні.
