Наземний робот-медик прийняв на себе пряме влучання ворожого FPV-дрона, щоб врятувати життя пораненого українського військового. Завдяки міцній броньованій капсулі боєць не отримав додаткових ушкоджень і був успішно доставлений у безпечне місце. Цей випадок, про який повідомили в Першому окремому медичному батальйоні, став яскравим доказом того, як сучасні технології зберігають найцінніше — життя захисників.

Робот-рятівник прийняв удар FPV-дрона на себе

Історія порятунку, що межує з дивом, розгорнулася під час складної евакуаційної місії під кодовою назвою «Фіксик». Український боєць отримав поранення внаслідок ворожого скиду з безпілотника і залишився на позиції, не маючи змоги самостійно рухатись. Ситуація ускладнювалась тим, що шлях до точки евакуації пролягав через територію, яка щільно контролювалася противником, що робило використання звичайного транспорту смертельно небезпечним.

Командування ухвалило ризиковане, але єдине правильне рішення — залучити для порятунку наземний роботизований комплекс (НРК). Маршрут був неблизьким: майже 29 кілометрів в один бік. Після того, як пораненого бійця обережно завантажили в броньовану капсулу робота, оператори помітили в небі ворожий дрон-камікадзе. Почалася справжня гра на випередження: екіпаж НРК вирішив максимально прискорити рух, щоб виграти дорогоцінні хвилини.

Напружена гонитва тривала близько чотирьох кілометрів. Ворог не полишав спроб знищити ціль, і з другої спроби FPV-дрон врізався в корпус робота. Потужний вибух пошкодив машину, але не зміг пробити її захист. Робот, по суті, став залізним щитом для людини, що була всередині, виконавши своє головне завдання — вберегти життя військового ціною власної «шкіри».

Броня витримала: як технології рятують життя бійців

Та найголовніше — броня витримала. Військовий, перебуваючи всередині захисної капсули, не зазнав жодних додаткових ушкоджень від вибуху. Це дозволило бійцям суміжного підрозділу, які оперативно прибули на місце, швидко евакуювати пораненого з пошкодженої машини та надати йому необхідну допомогу. Наразі його життю нічого не загрожує, він продовжує лікування на наступному етапі медичної евакуації.

Вся місія тривала 3 години 25 хвилин. За цей час робот рухався із середньою швидкістю 18 км/год, а на деяких ділянках розганявся до 38 км/год, намагаючись уникнути ураження. Важливо, що пошкоджений роботизований комплекс також вдалося евакуювати з поля бою. Це означає, що після ремонту він знову повернеться у стрій, щоб продовжувати рятувати життя. Цей випадок наочно демонструє ефективність та витривалість таких машин.

Ця історія — не просто успішна евакуація. Це яскрава демонстрація того, як технології змінюють правила ведення бойових дій та, що важливіше, правила порятунку на фронті. Безпілотні наземні платформи здатні виконувати завдання там, де ризик для людського життя є невиправдано високим. Принцип «краще втратити залізо, ніж людину» знаходить своє реальне втілення, доводячи, що інновації — це не футуристичні концепції, а дієвий інструмент для збереження наших воїнів.

Історія робота-рятівника, який став щитом для пораненого бійця, стає символом нового етапу війни, де інтелект та технології протистоять грубій силі. Кожен такий випадок підтверджує, що розвиток та впровадження роботизованих систем на фронті — це не просто тактична перевага, а життєва необхідність. Це доводить: інвестиції в українські розробки — це прямі інвестиції в життя та безпеку наших захисників.