Територію, що ретельно охороняється, навколо резиденції президента Росії було атаковано двома ймовірними атаками безпілотників 3 травня. Інцидент залишився непоміченим у соціальних мережах, поки Кремль не оприлюднив його приблизно через 12 годин. У Москві уточнили, що президент Путін під час інциденту був відсутній у Кремлі. Однак залишаються питання про те, як два безпілотники порушили охорону однієї з найбільш укріплених будівель у центрі Москви.
Що кажуть аналітики
Думки аналітиків щодо інциденту різняться: одні припускають, що напад міг бути фальшивою операцією, організованою Росією, тоді як інші припускають, що це міг бути навмисний символічний акт України, націлений на символ російської державної влади.
Подія також викликала сумніви щодо ефективності російських систем протиповітряної оборони, оскільки вони не змогли перешкодити безпілотнику досягти центру міста.
Україна неодноразово доводила свою здатність наносити удари по території Росії, що викликає занепокоєння щодо ефективності російської ППО. Близькість атак безпілотників до російської столиці викликає тривогу в очільників Кремля. У лютому БПЛА впав поблизу Коломни, недалеко від Москви. Ще один інцидент стався в квітні, коли дрон упав за за п’ять десятків кілометрів від столиці.
Нещодавні атаки безпілотників на Кремль лише посилили ці збурення, викликавши неприємні запитання щодо здатності Росії запобігти майбутнім атакам.
Що собою представляє система протиповітряної оборони «Панцир»
У відповідь на зростаючу загрозу атак безпілотників російські системи протиповітряної оборони «Панцир» були стратегічно розгорнуті на дахах кількох важливих будівель у Москві, включно з дахом штабу Міністерства оборони Росії.
Цей крок мав на меті посилити обороноздатність міста та забезпечити додатковий рівень захисту від потенційних повітряних загроз.
Крім ЗРК “Панцир”, оборона Москви була додатково посилена розгортанням зенітних систем С-400. Згідно зі звітами, ці передові системи були стратегічно розташовані по всій столиці, підвищуючи вже побудовані оборонні можливості Москви.
Однак система ППО «Панцир» також зазнала критики з боку деяких військових аналітиків, які сумніваються в її ефективності проти сучасних повітряних загроз.
Український військово-політичний оглядач Олександр Коваленко заявив, що зенітний ракетно-гарматний комплекс «Панцир-С1» технічно не обладнаний для перехоплення ракет HIMARS, всупереч попереднім заявам російських експертів. Про це Коваленко поділився у своєму Telegram-каналі, висвітливши обмеження системи «Панцир-С1» у протидії конкретним ракетним загрозам.
Відповідь експерта стосувалася, зокрема, заяв, зроблених російським ЗМІ «Звезда», яке також підтримує Міноборони Росії, про те, що система «Панцир» має 100% перехоплення проти ракет HIMARS. Експерт скептично поставився до цих тверджень, підкресливши, що система «Панцир» не має технічних можливостей для надійного перехоплення ракет HIMARS.
Коваленко зазначив, що саме ці системи, які нібито створювали всеохоплюючу оборонну мережу навколо Кремля, не змогли запобігти посадці двох БПЛА на дах, незважаючи на їхню досить «приголомшливу» максимальну швидкість менше одного кілометра на секунду.
Коваленко пролив світло на захоплюючий випадок 2020 року, коли обстріл батареї зенітно-ракетного комплексу «Панцир-С1» завершився невтішним результатом. Незважаючи на синхронні зусилля чотирьох комплексів «Панцир-С1», які запускали свої ракети по невловимій повітряній цілі Е-95, вони не досягли мети.
Російський військовий аналітик Ян Матвєєв раніше також стверджував, що ефективність таких систем, як «Панцир», у протидії атакам безпілотників теоретично може здаватися багатообіцяючою, але результати в реальних умовах часто говорять про інше.
Матвєєв наголосив на тонкощах протиповітряної оборони, визнавши, що навіть при справно працюючому механізмі існує ймовірність пропуску цілей. Крім того, він висловив стурбованість нещодавнім падінням рівня професіоналізму в російських військових.
Про систему «Панцир»
Система «Панцир» є важливою складовою арсеналу ППО Москви. Команда російського опозиціонера Олексія Навального виявила, що зенітно-ракетний комплекс «Панцир-С1» також використовувався для охорони президента Росії Володимира Путіна.
Зокрема, військова техніка була помічена біля резиденції Путіна в Красній Поляні (поблизу Сочі), Ново-Огарьово. Система була розгорнута за участю пильної групи з трьох відданих військових.
Резиденція президента Росії Володимира Путіна розташовувалася приблизно за шість кілометрів від місця розташування системи оборони «Панцир», повідомляє «Агентство», розслідувальний сайт, запущений у 2021 році.
Розробка ЗРК «Панцир» російським КБП «КБП» почалася в 1989 році для заміни системи 2К22 «Тунгуска».
Спочатку головним завданням системи «Панцир» було забезпечення захисту від штурму аеродромів, захисту ракетних шахт, захисту командних пунктів і захисту систем зв’язку.
Після розпаду Радянського Союзу в 1991 році роль системи «Панцир» зазнала трансформації, і згодом її було перепрофільовано як рішення для оборони малої дальності для російських сухопутних сил.
Завершений проект системи «Панцир» був офіційно представлений і введений в експлуатацію в 2003 році.
Система управління вогнем (СУВ) ЗРК «Панцир» значною мірою залежить від радіолокатора супроводу з подвійним діапазоном хвиль і радара захоплення цілей, що працює в діапазонах УВЧ і КВЧ (надвисокочастотний і аварійний високочастотний).
Радіолокаційний компонент може виявляти цілі в межах 32-36 кілометрів, з дальністю супроводу 24-28 кілометрів при роботі з цілями з радіолокаційним поперечним перетином (RCS) 2 м².
Крім того, радіолокаційна система може відстежувати ракету «земля-повітря» та цільовий об’єкт під час руху.
Крім радіолокаційних можливостей, система управління вогнем (FCS) ЗРК «Панцир-С1» може похвалитися гарним електрооптичним каналом, який включає такі передові функції, як довгохвильовий тепловізор та інфрачервоний пеленгатор.
Ці передові технології доповнюються цифровою обробкою сигналу та можливостями автоматичного супроводу цілей.
Завдяки унікальній перевагі двох незалежних каналів наведення, а саме радіолокаційного та електрооптичного, Панцир-С1 демонструє здатність вражати не лише одну, а дві цілі одночасно.
Ця двоканальна система підвищує її ефективність і є потужним захистом від постійної загрози ворожих протирадіаційних ракет, таких як поставлені США AGM-88 HARM, які отримали українські МіГ-29.
Протидіючи цим ракетам, Панцир-С1 гарантує, що російські екіпажі протиповітряної оборони не будуть змушені скомпрометувати свої радіолокаційні системи, таким чином зберігаючи стійку оборонну позицію.
Український пілот МіГ-29 розповів, що російські підрозділи ППО часто змушені вимикати радари перед ударами протирадіаційних ракет противника.
Однак пілот визнав, що росіяни мають у своєму розпорядженні численні системи та кілька ешелонів, і навіть без радара їхня система ППО «Панцир» залишається серйозною загрозою.
Частково це пов’язано з тим, що «Панцир» оснащений електрооптичною станцією, яка дозволяє йому підтримувати певну ефективність навіть при вимкненому радарі.
Система складається з дванадцяти ракет з радіоуправлінням, двох швидкострільних 30-міліметрових автоматичних гармат 2А38, а також передових електрооптичних і радіолокаційних датчиків.
Ця комбінація компонентів надає системі багатогранну захисну здатність, дозволяючи їй вражати та нейтралізувати загрози.
