Уми любителів автостарини досі розбурхує історія 40-річної давності, а саме перспективна, але так і не запущена в серію модель ЛуАЗ-1301, прототип якої побачив світ 1984 року.
Подробиці
Багато експертів тоді ще радянської України хвалили дітище Волинського автозаводу за інноваційність (автомобілів із корпусом на основі пластику на той момент в СРСР не пропонував ніхто).
В основу наступника “Волинянки” було покладено агрегати “Таврії”. Оснащувати “український джип” планували двигунами на 51-70 конячок. Загалом волинські заводчани зібрали близько півсотні екземплярів ЛуАЗ-1301.
Головна причина відсутності масового складання – фінансові проблеми часів “перебудови” і ранніх дев’яностих. Довести прототип до передсерійної стадії розробникам вдалося лише за часів “пізнього Кучми” (2002 р.) Загалом планувалося виготовляти по 1000 екземплярів на рік, проте проект поставили на паузу після випуску півсотні машин.
ЛуАЗ-1301 претендував на статус бюджетної альтернативи Suzuki Jimny. У 3,6-метровий позашляховик волиняни “впихнули” мотори ЗАЗ на 51 і 53 “конячки”, на зміну яким згодом мав прийти двигун Daewoo Sens потужністю до 70 к.с. “Обов’язки” повнопривідної трансмісії і 5-ступінчастої механічної коробки передач виконували ВАЗівські творіння. Підвіска коліс ЛуАЗ-1301 була незалежною, а гальма – дисковими.
Також розробляли 6-колісну версію позашляховика вантажопідйомністю 800 кіло і експериментальну модель із пневматичною підвіскою.
Усі ці перспективні починання довелося згорнути через тотальне безгрошів’я.
