Challenger 2: британський танк у ЗСУ – повний довідник ТТХ, історія, бойове застосування

Британський основний бойовий танк Challenger 2 став одним із найзахищеніших зразків бронетехніки, які отримала Україна від союзників. На відміну від американського Abrams чи німецького Leopard 2, цей танк оснащений унікальною для НАТО нарізною гарматою і композитною бронею Chobham другого покоління, що робить його окремим випадком серед західної техніки на озброєнні ЗСУ.

Україна отримала 14 танків Challenger 2 у 2023 році, і вони поповнили 82-гу окрему десантно-штурмову бригаду. Ця стаття детально розповідає про історію створення, конструктивні особливості, технічні характеристики, бойове застосування Challenger 2 в Україні та його порівняння з аналогами – Abrams, Leopard 2 і Т-90М.

Історія створення танка Challenger 2

Розробку Challenger 2 розпочала британська компанія Vickers Defence Systems наприкінці 1980-х років як глибоку модернізацію попередника – танка Challenger 1, який стояв на озброєнні британської армії з 1983 року. Challenger 1, своєю чергою, виріс із проєкту Shir 2, що спочатку створювався для іранської армії, але після Ісламської революції 1979 року замовлення скасували, і розробку адаптували для потреб Великої Британії.

Challenger 2 фактично є новою машиною, яка зберегла від попередника лише загальну компоновку і назву. Корпус і башта отримали нову форму, повністю оновлену систему керування вогнем, нову броню і вдосконалену силову установку. Перші прототипи з’явилися у 1989 році, а серійне виробництво стартувало у 1994 році на потужностях компанії Vickers Defence Systems (пізніше Alvis Vickers, згодом підрозділ увійшов до складу BAE Systems).

На озброєння британської армії Challenger 2 офіційно прийняли у 1998 році. Крім Великої Британії, танк експлуатує лише Оман, який закупив партію машин ще наприкінці 1990-х. Бойове хрещення Challenger 2 отримав у Косові у складі миротворчих сил, а справжнім випробуванням стала участь у вторгненні до Іраку 2003 року, зокрема бої за Басру, де один танк здобув гучну відомість, витримавши понад 70 влучань з гранатометів РПГ без втрати боєздатності екіпажу.

Загалом британська армія отримала близько 386 танків Challenger 2 за час серійного випуску, хоча з часом парк скоротився через списання найстаріших машин і реформи оборонного бюджету. Досвід іракської кампанії показав, що базового рівня захисту недостатньо для міського бою проти легкої протитанкової зброї, тому вже у 2003-2004 роках британське міністерство оборони запустило програму додаткового бронювання, яка згодом оформилася у стандарт TES. Ця програма стала прямим наслідком бойового досвіду, а не кабінетних розрахунків, що загалом типово для розвитку західної бронетехніки після 2000-х років.

Паралельно з експлуатацією базової версії британське командування розпочало пошук шляхів продовження життєвого циклу Challenger 2, оскільки заміна на абсолютно новий танк вимагала б надто великих витрат за умов скорочення оборонних бюджетів 2000-2010-х років. Це рішення визначило подальшу долю танка: замість розробки наступника, у 2010-х роках стартувала програма глибокої модернізації існуючого парку, яка триває дотепер.

Конструкція і технічні особливості Challenger 2

Головна відмінність Challenger 2 від переважної більшості сучасних західних танків – озброєння. Тоді як Abrams і Leopard 2 використовують гладкоствольні гармати німецької школи Rheinmetall калібру 120 мм, британський танк оснащений нарізною гарматою L30A1 виробництва Royal Ordnance того ж калібру. Це рішення – спадок британської танкової школи, яка десятиліттями робила ставку на нарізну зброю та специфічний тип боєприпасів HESH (High Explosive Squash Head) – фугасний снаряд, що деформується і “розплющується” на броні перед вибухом, руйнуючи її внутрішній шар без пробиття наскрізь.

Боєприпаси для L30A1 мають роздільне заряджання – снаряд і метальний заряд у тканинному картузі завантажуються окремо, що ускладнює процес заряджання порівняно з уніфікованими пострілами гладкоствольних гармат НАТО, але дозволяє гнучкіше комбінувати типи боєприпасів. Крім HESH, гармата стріляє бронебійними підкаліберними снарядами з відділюваним піддоном (APFSDS) із серцевиною зі збідненого урану або вольфраму, а також димовими снарядами. Головний недолік такого підходу – несумісність боєкомплекту зі стандартними натовськими 120-мм пострілами, що ускладнює логістику постачання порівняно з Abrams чи Leopard 2.

Захист Challenger 2 забезпечує композитна броня другого покоління Chobham, відома під позначенням Dorchester Level 2. Точний склад матеріалів засекречений, але відомо, що це багатошарова структура з керамічних і металевих елементів, здатна ефективно протидіяти як кумулятивним, так і кінетичним боєприпасам. За сукупним рівнем захисту лобової проєкції Challenger 2 традиційно вважається одним із найзахищеніших танків у світі серед машин, переданих Україні.

Силова установка – дизельний двигун Perkins (Caterpillar) CV12, об’ємом 26,1 літра, потужністю 1200 кінських сил, у парі з гідромеханічною трансмісією David Brown TN54 з шістьма передачами вперед і двома назад. Екіпаж танка складається з чотирьох осіб: командир, навідник, заряджаючий і механік-водій.

Система керування вогнем Challenger 2 включає стабілізований приціл навідника з тепловізійним каналом, панорамний приціл командира, що дозволяє вести спостереження та цілевказання незалежно від напрямку гармати, а також балістичний комп’ютер, який враховує метеоумови, знос ствола та тип боєприпасу. Це забезпечує можливість вести прицільний вогонь у русі, хоча за сукупністю електронних систем базова версія Challenger 2 поступається новішим цифровим комплексам на кшталт американського M1A2 SEPv3 чи німецького Leopard 2A7.

Ходова частина танка побудована на торсіонній підвісці з шістьма опорними катками на борт, що забезпечує прийнятну плавність ходу навіть на значній масі машини. Гусениці з гумометалевим шарніром розраховані на тривалий ресурс, однак саме велика маса Challenger 2 – головний фактор підвищеного навантаження на ходову частину і швидшого зношування порівняно з легшими танками.

Окрему увагу заслуговує компонування боєкомплекту: снаряди та метальні заряди зберігаються в ізольованих контейнерах із протипожежними перегородками, а частина боєзапасу винесена за межі бойового відділення. Такий підхід, характерний для британської танкобудівної школи, суттєво підвищує шанси екіпажу на виживання у разі пробиття броні та детонації боєкомплекту – слабкого місця багатьох танків радянської конструкції з автоматом заряджання, розташованим безпосередньо в бойовому відділенні.

Модифікації Challenger 2

За понад 25 років служби Challenger 2 пройшов кілька значущих оновлень:

• Challenger 2 (базова версія) – серійні машини 1994-2002 років випуску для британської армії.
• Challenger 2 TES (Theatre Entry Standard) – варіант із додатковим модульним бронюванням корпусу, башти та бортових екранів, розроблений після досвіду боїв в Іраку. Саме через додатковий комплект захисту маса машини зросла з базових 62,5 тонни до 75 тонн у найважчій конфігурації.
• Challenger 2 CSP (Life Extension Programme, тепер відомий як Challenger 3) – глибока модернізація з новою гладкоствольною гарматою Rheinmetall L55 калібру 120 мм, сучасною цифровою системою керування вогнем і покращеним захистом. Перехід на гладкоствольну гармату вирішує проблему сумісності боєприпасів із НАТО, але водночас підкреслює, що оригінальний Challenger 2 із нарізною зброєю – це вже техніка, що завершує свій життєвий цикл.
• Оманська версія – експортний варіант зі спрощеною системою кондиціонування і незначними адаптаціями під кліматичні умови Перської затоки.

Танки, передані Україні, – це машини базової бойової конфігурації з елементами TES, які перебували на озброєнні британської армії до моменту передачі.

Технічні характеристики Challenger 2

Challenger 2 у складі ЗСУ: бойове застосування

Рішення про передачу танків Challenger 2 Україні Велика Британія ухвалила у січні 2023 року – це стало першим випадком, коли західна країна погодилася передати Україні сучасні основні бойові танки. Всього передали 14 машин, які прибули в Україну навесні 2023 року після навчання українських екіпажів на території Великої Британії. Танки увійшли до складу 82-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ.

Бойовий дебют Challenger 2 в Україні пов’язаний із контрнаступальною операцією влітку 2023 року на запорізькому напрямку, зокрема в районі Роботиного. Танки використовували для підтримки піхоти під час прориву насичених мінних полів і укріплених позицій противника.

У вересні 2023 року Україна втратила перший і на сьогодні єдиний підтверджений Challenger 2 – танк був уражений після підриву на мінному полі поблизу Роботиного, що позбавило машину рухливості, а згодом вона отримала додаткові пошкодження. Важливо, що екіпаж вцілів, що частково підтверджує репутацію Challenger 2 як одного з найзахищеніших танків для життя екіпажу навіть у критичних ситуаціях.

Обмежена кількість Challenger 2 у ЗСУ (лише 14 машин) означає, що їхній внесок у загальну динаміку бойових дій має локальний, а не масштабний характер. Основні виклики експлуатації – велика маса машини, яка ускладнює переправи через мости і рух заболоченою чи пересіченою місцевістю, а також унікальний калібр боєприпасів, що вимагає окремого логістичного ланцюга постачання, відмінного від того, який використовується для гладкоствольних гармат Abrams і Leopard 2.

Українські екіпажі, які пройшли підготовку у Великій Британії, відзначали високий рівень ергономіки робочих місць і надійність систем спостереження, що особливо цінно під час нічних дій та за умов активного застосування дронів-камікадзе противником. Водночас велика висота силуету та значна маса роблять Challenger 2 менш придатним для маскування і швидкої зміни позицій, ніж, наприклад, компактніші радянські чи російські танки.

Британське міністерство оборони та українське командування неодноразово наголошували, що додаткові постачання Challenger 2 малоймовірні, оскільки власний парк цих танків у Великій Британії обмежений, а основна ставка союзників у танковій підтримці ЗСУ робиться на Leopard 2 і M1 Abrams, які виробляються ширшим колом країн і простіші в обслуговуванні на театрі бойових дій. Таким чином, Challenger 2 в Україні залишається нішовим, але показовим прикладом того, як танк “холодновоєнної” філософії максимального захисту адаптується до реалій сучасної війни з масовим застосуванням дронів, протитанкових керованих ракет і мінних полів.

Гвинтівкова гармата L30A1 і боєприпаси HESH виявилися не найефективнішим рішенням проти сучасних танків із композитною та динамічною бронею, тому в бойових умовах українські екіпажі здебільшого покладалися на підкаліберні бронебійні снаряди, тоді як фугасні снаряди типу HESH частіше застосовувалися по укріпленнях, бліндажах та легкоброньованій техніці, а не по танках противника.

За час бойового застосування Challenger 2 в Україні жоден танк цього типу не був захоплений противником у справному стані, що для західної розвідки та Великої Британії мало окреме значення – технологія композитної броні Chobham залишається засекреченою, і її потрапляння до рук противника розглядалося як серйозний ризик ще на етапі ухвалення рішення про передачу.

Порівняння Challenger 2 з аналогами: Abrams, Leopard 2, Т-90М

Серед основних бойових танків, які перебувають на озброєнні ЗСУ або протистоять їй, Challenger 2 займає особливу нішу завдяки поєднанню найважчого броньового захисту та найбільшої маси.

• Challenger 2 проти M1 Abrams. Американський Abrams оснащений гладкоствольною 120-мм гарматою M256 (розробка на основі німецької Rheinmetall), що дозволяє використовувати стандартизовані натовські боєприпаси. Abrams легший за Challenger 2 у стандартній конфігурації, але оснащений газотурбінним двигуном, який споживає значно більше пального. Challenger 2 переважає за рівнем бронезахисту лобової проєкції, водночас поступається у швидкості та логістичній сумісності боєприпасів.
• Challenger 2 проти Leopard 2. Німецький Leopard 2 (модифікації A4-A6) – найпоширеніший західний танк у ЗСУ, легший за Challenger 2 приблизно на 10-15 тонн залежно від модифікації, швидший і маневреніший, з гладкоствольною гарматою Rheinmetall L44 або L55. Challenger 2 виграє в захищеності завдяки товщі композитної брони, але суттєво поступається в мобільності і швидкості розгортання.
• Challenger 2 проти Т-90М. Російський Т-90М – найсучасніший танк збройних сил РФ, легший (близько 48 тонн), оснащений автоматом заряджання, що скорочує екіпаж до трьох осіб і зменшує силует машини, а також динамічним захистом “Реліквія”. Challenger 2 має товщу пасивну броню і краще захищає екіпаж завдяки роздільному розміщенню боєприпасів, тоді як Т-90М компактніший, дешевший у виробництві та швидший, але автомат заряджання історично вважається вразливим місцем при пробитті башти.

Загалом Challenger 2 – це танк “максимального захисту” ціною ваги, швидкості та ускладненої логістики, тоді як конкуренти шукають баланс між захистом, мобільністю та технологічністю.

Якщо розглядати життєвий цикл систем озброєння, то Challenger 2 – найстарша концептуально конструкція серед трьох західних танків на озброєнні ЗСУ: його гарматна система розроблена ще у 1980-х роках і принципово не змінювалася, тоді як гармати Rheinmetall на Abrams і Leopard 2 регулярно модернізуються (перехід від L44 до L55, розробка боєприпасів підвищеної бронепробивності). Це одна з причин, чому власне британська армія вже переходить на Challenger 3 з гладкоствольною гарматою – визнання того, що нарізна схема вичерпала потенціал розвитку в сучасних умовах протитанкового протистояння.

З погляду вартості обслуговування Challenger 2 також вважається дорожчим у розрахунку на годину експлуатації, ніж Leopard 2, через складнішу конструкцію трансмісії David Brown TN54 і специфічні вимоги до боєприпасів роздільного заряджання. Для порівняння, Т-90М, попри поступливість у бронезахисті, значно дешевший у виробництві та обслуговуванні, що історично було одним із головних аргументів на користь масового випуску російських танків цього типу.

Поширені запитання про Challenger 2

Скільки танків Challenger 2 отримала Україна?

Україна отримала 14 танків Challenger 2 від Великої Британії у 2023 році. Ці машини увійшли до складу 82-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ.

Чим Challenger 2 відрізняється від інших західних танків?

Головна відмінність Challenger 2 – нарізна 120-мм гармата L30A1 замість гладкоствольної, яку використовують Abrams і Leopard 2. Це унікальне рішення серед сучасних танків НАТО, пов’язане з традиційним для Британії боєприпасом HESH.

Скільки важить Challenger 2?

Базова бойова маса Challenger 2 становить 62,5 тонни. З додатковим комплектом бронювання TES (Theatre Entry Standard) маса зростає до 75 тонн, що робить його одним із найважчих сучасних танків у світі.

Чи втрачала Україна танки Challenger 2?

Так, у вересні 2023 року поблизу Роботиного один Challenger 2 був уражений після підриву на мінному полі та подальшого пошкодження. Екіпаж машини вцілів.

Який двигун стоїть на Challenger 2?

Challenger 2 оснащений дизельним двигуном Perkins (Caterpillar) CV12 об’ємом 26,1 літра потужністю 1200 кінських сил, який працює у парі з гідромеханічною трансмісією David Brown TN54.

Висновок

Challenger 2 залишається одним із найзахищеніших, але водночас найважчих і найповільніших основних бойових танків, переданих Україні. Його унікальна нарізна гармата і композитна броня Chobham роблять машину цінним, хоча й нечисленним доповненням до танкового парку ЗСУ. Повний огляд усієї бронетехніки, переданої Україні, читайте у нашому довіднику військової техніки ЗСУ, а детальніше про американський аналог Challenger 2 – у довіднику M1 Abrams ЗСУ.