ATACMS (Army Tactical Missile System, MGM-140) – американська оперативно-тактична балістична ракета, яка стала одним із найбільш обговорюваних видів озброєння, переданих Україні за роки повномасштабної війни. Ця ракета запускається з тих самих пускових установок HIMARS та M270 MLRS, що вже добре відомі українським військовим, але має принципово іншу дальність та бойову частину, ніж звичні реактивні снаряди GMLRS. Саме тому рішення про постачання ATACMS у 2023 році стало окремою віхою в історії західної військової допомоги.
На відміну від крилатих ракет, ATACMS летить по балістичній траєкторії та розганяється до гіперзвукової швидкості на завершальній ділянці польоту, що суттєво ускладнює перехоплення засобами протиповітряної оборони. У цьому довіднику розглянемо історію створення ракети, її технічні характеристики, конструкцію, реальні епізоди бойового застосування в Україні, а також порівняння з аналогічними системами інших країн. Частина даних щодо новітніх модифікацій і точних обсягів постачань в Україну не розкривається офіційно, тому такі моменти позначені як інформація за відкритими даними.
Історія створення ракети ATACMS
Розробка системи ATACMS розпочалася в США наприкінці 1970-х – на початку 1980-х років у межах програми заміни застарілого тактичного ракетного комплексу MGM-52 Lance. Головним підрядником стала компанія Ling-Temco-Vought, підрозділ якої пізніше увійшов до складу Lockheed Martin, що й донині виробляє ракету. Ключовою вимогою Пентагону було створення озброєння, здатного уражати цілі в глибині оборони супротивника – штаби, склади боєприпасів, аеродроми та колони техніки – без залучення авіації, яка на той момент вважалася вразливою до щільної радянської ППО.
Перше бойове застосування ATACMS відбулося під час операції “Буря в пустелі” 1991 року, коли американські війська випустили ракети першого покоління Block I по іракських позиціях ППО та артилерійських батареях. Випробування виявилися успішними, і систему прийняли на озброєння як основний засіб глибокого ураження армійського рівня. Протягом наступних десятиліть з’явилося кілька модифікацій: Block IA зі збільшеною дальністю та зменшеною кількістю суббоєприпасів, а також Block IVA (MGM-168A) з уніфікованою фугасною бойовою частиною замість касетної. Сьогодні ракету експлуатують понад десять країн, серед яких Південна Корея, Туреччина, Польща, Румунія, Бахрейн та Об’єднані Арабські Емірати.
Технічні характеристики ATACMS
Технічні характеристики ATACMS відрізняються залежно від модифікації, оскільки за понад тридцять років існування ракета пройшла кілька етапів модернізації. Нижче наведено узагальнені дані по основних варіантах, які застосовувалися або застосовуються, включно з тими, що постачалися Україні.
| Параметр | Block I (M39) | Block IA (M39A1) | Block IVA Unitary (MGM-168A) |
|---|---|---|---|
| Рік прийняття на озброєння | 1991 | 1998 | 2002 |
| Довжина | ~3,98 м | ~3,98 м | ~4,0 м |
| Діаметр корпусу | 610 мм | 610 мм | 610 мм |
| Стартова маса | ~1670 кг | ~1320 кг | ~1670 кг |
| Дальність польоту | до 165 км | до 300 км | до 270-300 км |
| Швидкість на кінцевій ділянці | до 3 Мах (за відкритими даними) | до 3 Мах (за відкритими даними) | до 3 Мах (за відкритими даними) |
| Тип бойової частини | касетна, ~950 суббоєприпасів M74 | касетна, ~300 суббоєприпасів M74 | фугасна уніфікована, ~230 кг |
| Система наведення | інерційна | INS + GPS | INS + GPS |
| Точність (КВО) | десятки метрів | до 10 м (за відкритими даними) | до 10 м (за відкритими даними) |
| Платформи запуску | M270 MLRS, M142 HIMARS | M270 MLRS, M142 HIMARS | M270 MLRS, M142 HIMARS |
| Виробник | Lockheed Martin | Lockheed Martin | Lockheed Martin |
| Орієнтовна вартість | 1,3-1,7 млн дол. (за відкритими даними) | 1,5-1,7 млн дол. (за відкритими даними) | 1,5-1,7 млн дол. (за відкритими даними) |
Саме поєднання двох ключових модифікацій – короткої дальності до 165 км із касетною бойовою частиною та довшої дальності до 300 км з уніфікованою фугасною частиною – визначило те, як ATACMS застосовувалися в Україні на різних етапах війни.
Конструкція та принцип дії
Конструктивно ATACMS виконана як одноступенева твердопаливна ракета, яка транспортується та запускається безпосередньо з герметичного пускового контейнера. Це знижує вимоги до обслуговування в польових умовах і дозволяє швидко перезаряджати установку. У пускову платформу M142 HIMARS завантажується одна ракета ATACMS замість шести реактивних снарядів GMLRS, тоді як важча гусенична M270 MLRS вміщує до двох ракет одночасно.
Після старту ракета розганяється твердопаливним двигуном і виходить на балістичну траєкторію, після чого рухається переважно за інерцією, коригуючи курс за допомогою інерціальної навігаційної системи, доповненої супутниковим наведенням GPS у сучасних модифікаціях. На завершальній ділянці польоту ракета входить у пікірування на ціль зі швидкістю, що наближається до трьох Махів, що суттєво ускладнює її перехоплення традиційними зенітно-ракетними комплексами, розрахованими на менш швидкі та менш круті траєкторії.
Бойова частина варіанта Block I розкривається над ціллю і розсіює сотні кумулятивно-осколкових суббоєприпасів M74, ефективних проти живої сили, легкоброньованої техніки, літаків на стоянках та радіолокаційних станцій на відкритій місцевості. Натомість модифікація Block IVA несе моноблочну фугасну боєголовку масою близько 230 кг, призначену для ураження укріплених об’єктів, командних пунктів, ангарів та складів боєприпасів точковим влучанням без розсіювання уламків на велику площу.
Бойове застосування ATACMS в Україні
Перші ракети ATACMS Україна отримала восени 2023 року, і це були саме короткодальні касетні модифікації Block I з дальністю до 165 км, передані таємно з метою збереження оперативної раптовості. Українські військові вперше застосували їх 17 жовтня 2023 року по окупованих аеродромах у Бердянську та Луганську, знищивши, за повідомленнями, кілька гелікоптерів, засоби ППО та пускову установку. Ця атака стала першим підтвердженим бойовим використанням американської балістичної ракети силами ЗСУ.
Навесні 2024 року США передали Україні довгодальні ATACMS Block IA з дальністю до 300 км та уніфікованою фугасною боєголовкою. Перший відомий удар цими ракетами відбувся 17 квітня 2024 року по аеродрому в Джанкої в окупованому Криму, де було уражено систему ППО С-400 та інші об’єкти. Протягом 2024 року ATACMS неодноразово застосовувалися по логістичних вузлах, складах боєприпасів і аеродромах на тимчасово окупованих територіях.
Окремою віхою стало рішення адміністрації США від листопада 2024 року дозволити Україні застосовувати ATACMS по цілях на території Росії в межах відповіді на залучення північнокорейських військ до бойових дій. Перший удар по Брянській області був завданий 19 листопада 2024 року. Відтоді ATACMS стали одним з інструментів ураження military-логістики та складів боєприпасів у прикордонних областях Росії, хоча обмежена дальність до 300 км не дозволяє діставати найбільш віддалені тилові об’єкти.
Порівняння ATACMS з іншими ракетними системами
Порівняно з крилатими ракетами Storm Shadow/SCALP-EG, які Україна також отримала від союзників, ATACMS має суттєво меншу дальність (до 300 км проти приблизно 250-560 км залежно від модифікації Storm Shadow), проте перевершує їх у швидкості на кінцевій ділянці завдяки балістичній траєкторії. Це робить ATACMS складнішою ціллю для класичної ППО, тоді як крилаті ракети летять на малій висоті й довше, що дає більше часу на перехоплення, але водночас дозволяє гнучкіше обходити рельєф.
Головним російським аналогом вважається оперативно-тактичний комплекс “Іскандер-М” з дальністю до 500 км, який також використовує квазібалістичну траєкторію з можливістю маневрування. За заявленими характеристиками “Іскандер” має дальність, що суттєво перевищує показники ATACMS Block IA, проте пряме порівняння точності та реальної ефективності бойового застосування ускладнене відсутністю верифікованих незалежних даних з обох сторін.
Порівняно зі стандартними реактивними снарядами GMLRS, які запускаються з тих самих HIMARS, ATACMS перевершує їх за дальністю приблизно у чотири-п’ять разів (300 км проти 70-80 км), однак поступається у кількості боєприпасів на один залп: одна ракета ATACMS проти шести снарядів GMLRS в одному пакеті пускової установки. Це робить ATACMS інструментом точкового ураження стратегічно важливих цілей у глибині оборони, а не масованого вогневого ураження живої сили на передовій.
Поширені запитання про ATACMS
Яка максимальна дальність польоту ATACMS?
Залежно від модифікації дальність становить від 165 км у ранньої версії Block I до приблизно 300 км у сучасної Block IA, яку зараз використовує Україна.
Скільки ракет ATACMS отримала Україна?
Точна кількість переданих ракет офіційно не розкривається жодною стороною, тому будь-які цифри в публічному просторі слід сприймати як оцінки за відкритими даними, а не підтверджену інформацію.
Чим ATACMS відрізняється від звичайних снарядів HIMARS?
HIMARS – це пускова установка, яка може запускати як реактивні снаряди GMLRS з дальністю до 80 км, так і балістичну ракету ATACMS з дальністю до 300 км та значно потужнішою боєголовкою.
Чи можлива протидія ATACMS засобами протиповітряної оборони?
Перехоплення ускладнене через високу швидкість на завершальній ділянці польоту, проте сучасні системи на кшталт Patriot теоретично здатні протидіяти таким цілям при своєчасному виявленні.
Коли Україна вперше застосувала ATACMS по території Росії?
Перший підтверджений удар по об’єкту в Брянській області Росії був завданий 19 листопада 2024 року після отримання відповідного дозволу від США.
Поява ATACMS у складі озброєння ЗСУ суттєво розширила можливості глибокого ураження логістики, аеродромів та штабів супротивника, доповнивши арсенал західної допомоги новим класом далекобійної зброї. Водночас балістична ракета залишається лише одним з елементів ширшої системи озброєнь, яку використовує українська армія. Детальніше про інші типи техніки читайте у нашому довіднику військової техніки ЗСУ, а про далекобійну ударну авіацію повітряного базування – у матеріалі про БПЛА “Лютий”.
