Серед 120 балістичних ракет, використаних у цій атаці, зокрема, були «Емад», ракета середньої дальності, здатна вражати цілі на відстані майже 1700 кілометрів із підвищеною точністю. Завдяки системі наведення ці ракети можуть коригувати свою траєкторію на завершальному етапі польоту, що підвищує їх ефективність. У цій скоординованій атаці також було використано 170 безпілотників, що є ще одним важливим компонентом військової стратегії Ірану. Безпілотники стали незамінною зброєю в сучасній війні, і під час нападу Ірану на Ізраїль їх було значно більше.
Однак найбільш тривожним аспектом цього наступу є розгортання 30 гіперзвукових ракет, яке стало першим у цьому військовому конфлікті. Серед них Fatah-2, ця гіперзвукова ракета, здатна літати зі швидкістю 13 Махів, виділяється своєю здатністю ухилятися від звичайних систем захисту завдяки своїй високій маневреності. З орієнтовною дальністю 1400 кілометрів, Fatah-2 може не тільки досягти своїх цілей за рекордно короткий час, але також розроблена для зміни курсу під час польоту, що надзвичайно ускладнює перехоплення. Її корисне навантаження, створене для точних ударів, робить її потужною зброєю для атак на критичну інфраструктуру.
Цей скоординований наступ став серйозним випробуванням ізраїльських оборонних систем, зокрема протиракетних батарей «Залізний купол» і «Стріла». Хоча ці системи успішно перехопили частину балістичних ракет і безпілотників, загроза, яку представляють гіперзвукові ракети, такі як Fatah-2, залишається серйозною проблемою. Сучасним системам протиракетної оборони важко встигати за цією надшвидкісною зброєю, що дає Ірану явну стратегічну перевагу в його прагненні стримувати Ізраїль. Наразі немає точних даних про те, наскільки ефективно Fatah-2 було перехоплено, але іранські офіційні особи стверджують, що 90% засобів, використаних у атаці, досягли своїх цілей.
Таким чином, атака 1 жовтня знаменує собою ескалацію бойових дій між Іраном та Ізраїлем не лише через вражаючу кількість розгорнутої зброї, але й через передову якість цих систем нападу. Іран продемонстрував свою здатність здійснювати комплексний наступ, інтегруючи безпілотники, високоточні балістичні ракети та гіперзвукові ракети. Безпілотники порушили роботу систем виявлення та послабили можливості швидкого реагування, тоді як балістичні ракети «Емад» і гіперзвукові ракети «Фатх-2» поцілили інфраструктуру.
Emad-1, зокрема, є балістичною ракетою середньої дальності (MRBM), розробленою Іраном і використовується з 2015 року Повітряно-космічними силами Корпусу вартових Ісламської революції (IRGCASF). Він являє собою важливу віху в балістичних можливостях Ірану, будучи однією з перших видів зброї в своєму роді, яка включає вдосконалену систему наведення, таким чином підвищуючи свою точність порівняно з попередніми моделями. Ракета Emad-1 працює на рідкому паливі, технологія, яка, хоча й старіша за тверде паливо, забезпечує більшу гнучкість у налаштуванні параметрів перед запуском.
Маючи діаметр 1,25 метра, Emad розрахована на одну боєголовку, що дозволяє їф вражати цілі на відстані до 1700 кілометрів. Імовірна кругова похибка (CEP) ракети становить 50 метрів, що є значним покращенням у порівнянні зі старими балістичними системами. Це робить Emad грізною зброєю для прицільних ударів по стратегічній інфраструктурі.
Хоча міжнародне співтовариство закликає до спокою, ця ескалація слугує нагадуванням про крихкість ситуації на Близькому Сході та невід’ємні ризики все більш технологічної війни.
