Перше, з чого потрібно почати – це активація стоянкового гальма. Тут нічого складного здається немає і як правильно зробити цю дію навчають ще в автошколах. Зупинились – встановили на стоянкове гальмо. Проте зачасту власники авто з «механікою» не підіймають «ручник» і рахують, що достатньо залишити включеною передачу, а в авто з АКПП їм здається, що встановлення в режим «паркінгу» є достатньою і завершеною дією. Так звичайно не варто робити. Допустима подібна дія тільки якщо автомобіль знаходиться на рівній площадці і ви покидаєте авто не надовго. Стоянкове гальмо дасть гарантію, що авто не покотиться.
Окремо потрібно зазначити про використання стоянкового гальма під час коротких зупинок на світлофорах. Якщо в авто з АКПП немає функції «автохолд», то інколи не варто тримати ногу на педалі гальм, щоб були затиснуті всі колодки. Активуєте стоянкове гальмо не переводячи з Drive селектор передач і чекаєте зелений.
Стандартна помилка новачків, яка інколи переслідує і досвідчених водіїв – рух з піднятим стоянковим гальмом. Це призводить до навантаження на гальмівні механізми і швидше зношує шини на задній осі. Але не менш критичне затягування стоянкового гальма до верхньої точки. Це стає причиною швидкого зношування колодок, які сильно притискаються до тормозного диску, трос «ручника» розтягується і навіть може деформуватися диск. Краще всього затягувати стоянкове гальмо до появи першої протидії, це відбувається за 3-4 клацань, якщо гальмівна система налаштована правильно.
Також варто регулярно обслуговувати цей механізм. Якщо пробіг переходить відмітку в 150 000 км трос «ручника» розтягується і потребується його доналаштування.
