Двигун 1.6 HDi від концерну PSA став справжньою легендою вторинного ринку, оселившись під капотом мільйонів автомобілів від Peugeot та Citroën до Ford, Volvo і навіть Mazda. Його репутація надійного та економічного «роботяги» цілком заслужена, але за нею ховаються дорогі пастки, про які варто знати кожному потенційному власнику.
Цей дизельний агрегат, особливо у своїй 8-клапанній версії, що з’явилася після 2010 року, вважається одним із найвдаліших у своєму класі. Інженери провели колосальну роботу над помилками, створивши двигун, який поєднує скромний апетит із солідним ресурсом. Саме тому його охоче встановлювали на свої моделі провідні світові автовиробники, що зробило його по-справжньому масовим. Однак, як і будь-який складний механізм, він має свої слабкі місця, ігнорування яких може перетворити мрію про економію на фінансовий кошмар. Розбираємось, за що його люблять і чого варто остерігатися.
Чим цей дизель заслужив народну любов?
Секрет популярності 8-клапанного 1.6 HDi (DV6C/DV6D) криється в тому, що він став значно простішим і надійнішим за свого 16-клапанного попередника. Конструктори відмовилися від складної головки блоку циліндрів з двома розподільними валами та проблемним ланцюгом між ними. Нова конструкція з одним валом не лише спростила обслуговування, але й усунула ціле джерело потенційних несправностей, які допікали власникам ранніх версій. Цей крок став ключовим у формуванні іміджу «безпроблемного» мотора.
Ще одним важливим вдосконаленням стала повна переробка системи змащення турбіни. У старіших версіях магістраль подачі оливи мала невдалу конструкцію та сітчастий фільтр, який швидко забивався, що призводило до оливного голодування та передчасного виходу турбокомпресора з ладу. У новій генерації цю проблему було вирішено кардинально, що дозволило турбіні стабільно працювати сотні тисяч кілометрів. У поєднанні з модернізованою формою поршнів для кращого згоряння палива це зробило двигун не лише витривалим, а й дуже економічним.
Завдяки своїй надійності та відповідності нормам Євро-5, цей дизель став справжнім інтернаціональним хітом. Його можна зустріти на десятках моделей: від компактних Mazda 2 до солідних Ford Mondeo та Volvo S80. Потужність варіюється від скромних 75 к.с. до цілком прийнятних 120 к.с., а версії з системою старт-стоп отримали приставку e-HDi. Така універсальність та довіра з боку інших брендів остаточно закріпили за 1.6 HDi статус «народного» вибору для тих, хто шукає перевірений часом і кілометрами агрегат.
Головні ризики: від ГРМ до системи AdBlue
Найбільша небезпека для гаманця власника криється у надто оптимістичних заводських регламентах. Виробник рекомендує міняти ремінь ГРМ кожні 180 тисяч кілометрів, однак досвідчені механіки в один голос радять скоротити цей інтервал щонайменше до 100-120 тисяч. Обрив ременя на цьому моторі гарантовано призводить до фатальної зустрічі клапанів з поршнями та капітального ремонту. Разом з ременем варто обов’язково міняти водяну помпу, її пластикова крильчатка з часом руйнується, а сторонній шум з-під капота може бути останнім попередженням перед бідою.
Паливна система — ще один аспект, де диявол ховається в деталях. Найбільш надійними вважаються версії з апаратурою від Siemens, яка здатна без втручань пройти понад 300 тисяч кілометрів. А от системи від Bosch мають слабке місце — паливний насос високого тиску. З часом він починає гнати стружку, що може «вбити» дорогі форсунки. Профілактична реставрація насоса обійдеться приблизно у 250 доларів, що є значно меншою сумою, ніж повна заміна паливної системи.
Для автомобілів, випущених після 2015 року, з’явився новий фактор ризику — система нейтралізації вихлопних газів AdBlue (SCR). Хоча вона допомагає відповідати суворим екологічним нормам, її компоненти вкрай чутливі до якості реагенту та пального. Кристалізація сечовини в баку чи магістралях — поширена проблема, особливо при частих коротких поїздках. Ремонт або заміна несправного вузла може витягнути з гаманця від 500 до 1000 доларів, що ставить під сумнів усю економію на пальному. Тому перед купівлею свіжішого авто з цим мотором варто ретельно діагностувати саме систему AdBlue.
Зрештою, 1.6 HDi залишається чудовим вибором на вторинному ринку, але вимагає свідомого підходу. Його надійність — це не даність, а результат правильного та своєчасного обслуговування. Вибір між простішою версією до 2015 року та новішою, але обтяженою екологічними системами, залежить від бюджету та готовності до потенційних ризиків. Знання цих «секретів» дозволить уникнути дорогих ремонтів і по-справжньому насолодитися всіма перевагами цього заслуженого дизельного двигуна.
