Українська компанія Unwave запропонувала рішення, яке здатне зробити техніку практично невидимою для безпілотників, маскуючи потужну систему радіоелектронної боротьби під звичайний багажний бокс на даху. Ця розробка під назвою “Човен-2” вже зараз змінює правила гри, створюючи мобільний купол безпеки там, де він потрібен найбільше.
Непомітний захист: що приховує РЕБ “Човен-2”
З першого погляду “Човен-2” виглядає як стандартний аеродинамічний автобокс, який можна побачити на даху будь-якого цивільного авто. Саме ця непомітність є однією з ключових переваг комплексу. Замість громіздких антен, що одразу видають військову техніку і роблять її пріоритетною ціллю, розробники сховали всю потужну начинку у корпус, що не привертає зайвої уваги. Система кріпиться на стандартні рейлінги, що дозволяє швидко встановити її на позашляховики, пікапи чи мікроавтобуси, які використовуються військовими, волонтерами та медиками.
Під радіопрозорим пластиковим корпусом габаритами 215×90×45 см ховається справжній технологічний монстр. Комплекс складається з 14 окремих модулів придушення, кожен потужністю 50 Вт, що в сумі дає до 1 кВт вихідної потужності. Вага системи сягає 100 кг, що свідчить про серйозність обладнання. Розробники з Unwave підкреслюють, що це готове до використання рішення, яке не потребує складних налаштувань. Важливо й те, що комплекс виробляється в Україні з мінімальною залежністю від імпортних компонентів, що гарантує стабільність виробництва та ремонту.
“Човен-2” є частиною більшої екосистеми захисту. Його можна використовувати в парі з детектором радіосигналів “Башур”, який здатен виявляти ворожі дрони на відстані до двох кілометрів. Така зв’язка працює в автоматизованому режимі: щойно “Башур” фіксує загрозу, він миттєво активує “Човен-2” для придушення сигналу. Оператор отримує сповіщення, але система вже починає діяти самостійно, виграючи дорогоцінні секунди, які можуть врятувати життя. Це перетворює автомобіль з пасивної мішені на активний елемент оборони.
Як працює купол, що робить авто невидимим для FPV
Основний принцип роботи “Човна-2” — створення навколо автомобіля захисної “бульбашки” радіусом від 50 до 300 метрів. У цій зоні система генерує потужні перешкоди на ключових частотах, які використовують FPV-дрони та комерційні безпілотники типу Mavic чи Autel. Потрапляючи в цей купол, дрон втрачає зв’язок з оператором: зникає як канал керування, так і передача відео. Пілот “сліпне” і більше не може керувати апаратом, що призводить до його падіння або неконтрольованого польоту, але головне — він не досягає цілі.
Ефективність комплексу забезпечується перекриттям широкого діапазону частот: від 320 до 1050 МГц, а також 1,9-2,7 ГГц та 5,1-5,3 ГГц. Це саме ті діапазони, на яких працює переважна більшість ворожих безпілотників. Проте ключовою особливістю є підтримка одночасно горизонтальної та вертикальної поляризації сигналу. Антени дронів можуть змінювати своє положення під час маневрів, і звичайний РЕБ може втратити ефективність. “Човен-2” враховує цей фактор, “забиваючи” ефір в обох площинах і не залишаючи дрону шансів зберегти зв’язок.
Висока потужність системи вимагає значного енергоспоживання — під час роботи комплекс може споживати понад 100 ампер від бортової мережі 28 В. Щоб гарантувати стабільну роботу навіть при коливаннях напруги чи поступовому розряді акумулятора, кожен з 14 модулів оснащений власним DC-DC перетворювачем. Це інженерне рішення дозволяє системі видавати повну потужність протягом усього циклу роботи, на відміну від простіших аналогів, ефективність яких падає разом із зарядом батареї. Така надійність є критично важливою, адже в бойових умовах кожна секунда захисту має значення.
Розробка “Човен-2” є яскравим прикладом того, як українська інженерна думка знаходить асиметричні та ефективні відповіді на виклики сучасної війни. Поєднання непомітного цивільного дизайну, потужної багатоканальної системи придушення та можливості автоматизованої роботи перетворює звичайний автомобіль на захищену мобільну фортецю. Такі технології не лише підвищують виживаність техніки на полі бою, але й, що найголовніше, рятують життя людей, дозволяючи виконувати логістичні, евакуаційні та бойові завдання з меншим ризиком. Це ще один крок до технологічної переваги, яка кується тут і зараз, в українських інженерних центрах.
