Виробник соусів може роками використовувати скляні банки й не замислюватися про іншу упаковку. Поки продукція продається невеликими порціями, такий формат цілком влаштовує і підприємство, і покупців. Але ситуація змінюється, коли з’являються замовлення від ресторанів. Закладу потрібно п’ять кілограмів соусу на тиждень, а отримувати його в десятках маленьких банок незручно.
Тоді й виникає питання пластикової тари. Вона легша, не розбивається як скло та дозволяє використовувати більші об’єми. Проте переходити на пластик лише через ці переваги не варто. Для деяких продуктів скляна упаковка залишається кращим рішенням, а зміна матеріалу потребуватиме додаткових витрат.
Коли скляна банка стає зайвою витратою
Найпростіше побачити різницю на великих поставках. Якщо підприємство відвантажує тисячу банок на тиждень, вага порожньої упаковки вже має значення. Припустимо, одна скляна ємність важить на 200 грамів більше за пластикову. На тисячі одиниць це додаткові 200 кілограмів, які доводиться перевозити разом із продукцією.
Звісно, транспортна компанія не завжди розраховує тариф виключно за вагою. Іноді важливішими виявляються кількість палет або об’єм вантажу. Тому реальну економію краще перевіряти за умовами конкретного перевізника. Але якщо підприємство доставляє товар власним транспортом, різниця в масі може впливати на завантаження автомобіля та організацію маршрутів.
Ще одна проблема скла - пошкодження під час перевезення. Одна розбита банка може зіпсувати сусідні упаковки, особливо якщо всередині рідкий продукт. Пластиковий контейнер теж можна пошкодити, але він не утворює гострих уламків. Для працівників складу це суттєва відмінність, адже після такого випадку не доводиться прибирати розбите скло.
Для яких продуктів пластик зручніший
Великі фасовки для професійних кухонь - один із прикладів, коли матеріал упаковки варто переглянути. Пекарня, яка щодня використовує фруктову начинку, навряд чи захоче відкривати по двадцять маленьких банок. Значно простіше працювати з одним контейнером, із якого продукт можна набирати потрібними порціями.
Схожа ситуація виникає з деякими соусами, сухими сумішами та кондитерськими інгредієнтами. Для них пластикова тара може бути зручною альтернативою склу, особливо якщо продукт фасують без високотемпературної обробки. Проте перед закупівлею потрібно перевірити, чи підходить матеріал для контакту з конкретним вмістом.
Наприклад, звичайний пластиковий контейнер не обов’язково витримає гарячий соус. Деякі полімери деформуються при підвищенні температури, а інші мають обмеження щодо певних харчових продуктів. Тому для гарячого фасування або пастеризації використовують лише упаковку, придатність якої підтверджена для відповідних умов.
Не варто забувати й про строк зберігання. Скло практично не пропускає гази, тоді як пластикові матеріали мають різні бар’єрні властивості. Для продукту, який повинен зберігатися багато місяців, ця відмінність може бути важливішою за економію на доставці.
Що потрібно порахувати перед зміною упаковки
Іноді пластикове відро коштує дешевше за скляну банку аналогічного об’єму, але загальна економія виявляється не такою значною. Причина проста: виробництво вже пристосоване до одного формату. Є обладнання, закуплені кришки, підготовлені транспортні коробки. Перехід на іншу тару може вимагати додаткових витрат.
Перед замовленням нової упаковки варто перевірити:
- вартість ємності разом із кришкою;
- сумісність із фасувальним обладнанням;
- витрати на транспортування готової продукції;
- кількість пошкоджень під час перевезення;
- придатність тари для потрібного строку зберігання.
Наприклад, підприємство може заощадити на закупівлі контейнерів, але витратити значну суму на переналаштування лінії. Якщо продукцію випускають невеликими партіями, такі вкладення окупатимуться довго. А для виробництва, яке щомісяця фасує десятки тисяч одиниць, навіть невелика різниця у вартості упаковки поступово накопичується.
Порівняти різні формати харчової тари можна в асортименті Велена. Проте остаточне рішення краще приймати після пробного фасування. Кілька заповнених контейнерів дозволять перевірити, як закривається упаковка, чи зручно її переносити та як вона поводиться під час зберігання.
Не обов’язково повністю відмовлятися від скла. Для роздрібних продажів джему або соусу можна залишити звичні банки, а великі замовлення для ресторанів фасувати в пластикові відра. Такий підхід дозволяє не змінювати всю виробничу лінійку через потреби окремої групи клієнтів.
Найбільша економія виникає там, де пластик вирішує конкретну проблему: зменшує вагу поставок, скорочує кількість дрібних упаковок або спрощує роботу з продуктом. Якщо ж скляна банка добре підходить технології та очікуванням покупців, замінювати її лише заради нижчої закупівельної ціни не завжди розумно.
