Зараз Молдова прагне стати членом Європейського Союзу і активно працює над реформами законодавства та адаптацією своїх збройних сил до європейських стандартів. Проте значні виклики виникають через проросійські сили та значну російську військову присутність, замасковану під миротворців, яка контролює сепаратистський регіон Придністров’я.
Подробиці
Росія має амбіції щодо повного контролю над Молдовою і не демонструє наміру відмовлятися від свого впливу на цю маленьку державу. Спроби створити сухопутний коридор до Молдови шляхом окупації півдня України, прилеглого до Придністров’я, зустріли опір Збройних сил України. Наразі Україна є основним бар’єром проти просування Росії, зберігаючи блокаду навколо сепаратистського регіону, щоб стримати вплив Росії.
Кремль розглядає Молдову як стратегічний форпост на кордоні НАТО і планує створити військові бази в регіоні, що становить потенційну загрозу для країн Південної Європи. Цей перспективний крок може вплинути не лише на Молдову, але й на сусідні країни, такі як Румунія та Болгарія.
Визнаючи цю проблему, Європейський Союз ініціював кроки для підтримки Молдови та допомоги в модернізації її збройних сил. Проте прогрес, як і в Україні, повільний і обережний. Військова допомога Молдові надана легкою бронетехнікою, засобами для розмінування та індивідуальними бронежилетами. Але в умовах гострої потреби в сучасній протитанковій зброї, легких мінометах і артилерійських системах цієї допомоги не вистачає.
Нездатність України зберегти контроль над південним регіоном зробить Молдову вразливою перед потенційною анексією значної частини її території.
Місцева влада проявила мінімальну ініціативу, не застосовуючи уроків війни в Україні. Існує недостатнє оповіщення громадськості щодо програм закупівель або розробки систем озброєння, включно з економічно ефективними комерційними дронами FPV.
Якщо траєкторія військової реформи Молдови залишиться незмінною, Європа може зіткнутися з новою потенційною гарячою точкою, що загрожує безпеці мільйонів громадян ЄС.
