НАТО підписує контракти на загальну суму 1,1 мільярда євро для придбання понад 220 000 артилерійських снарядів калібру 155 мм. Це не просто звичайна закупівля; це стратегічно важливе рішення, оскільки ці снаряди сумісні з самохідними гаубицями ЦЕЗАР і PzH 2000, а відповідне рішення посилює здатність Альянсу швидко реагувати на потреби своїх держав-членів.
Подробиці
Ця ініціатива відбувається на тлі триваючої війни в Україні, де постачання боєприпасів стало критичним питанням. Країни-члени НАТО вичерпали свої запаси, надіславши значні партії важких боєприпасів на допомогу українським силам у їхній невпинній боротьбі проти Росії.
Контракти були підписані з кількома країнами-членами НАТО щодо передачі цих снарядів Україні або поповнення їх вичерпаних запасів. Цей підхід масових закупівель також має на меті забезпечити ефективність витрат на придбання цих життєво важливих боєприпасів. Початкові поставки цих снарядів заплановано на кінець 2025 року, і вони будуть виготовлені франко-німецьким спільним підприємством KNDS і німецькою компанією Junghans Defence.
KNDS, як головний гравець у європейському секторі боєприпасів, готується до значного збільшення своїх виробничих потужностей. До 2025 року компанія планує виробляти до 100 000 155-мм снарядів на рік, що є значним збільшенням порівняно з 60 000 снарядами, виробленими на початку повномасштабної війни в Україні. Це розширення вважається вкрай важливим для задоволення зростаючого попиту на боєприпаси та зміцнення обороноздатності НАТО.
Варто зазначити, що спільне підприємство Junghans Defence, створене Thales і німецькою компанією Diehl, спеціалізується на розробці та виробництві ракетно-артилерійських систем і бомб. Компанія розташована у Ла-Ферте-Сент-Обен, Франція, і відіграє ключову роль у розробці інноваційних боєприпасів, зокрема ракети для корекції траєкторії SPACIDO, яка значно підвищує точність артилерійського вогню.
Ця ініціатива НАТО з акцентом на сумісності з самохідними гаубицями ЦЕЗАР і PzH 2000, зміцнює здатність Альянсу швидко задовольняти потреби своїх членів і підтримувати Україну в її боротьбі за суверенітет. Міжнародна спільнота уважно стежить за цими критичними подіями в складному геополітичному контексті.
Нагадаємо, у березні 2023 року країни Європейського Союзу зобов’язалися збільшити постачання артилерійських снарядів для України у відповідь на критичну нестачу боєприпасів, з якою стикаються українські війська, дислоковані на передовій. Це зобов’язання було життєво необхідним для посилення обороноздатності України проти російської агресії.
У рамках цих зусиль країни ЄС розробили амбітний план, який передбачав постачання снарядів зі своїх наявних запасів і спільне розміщення замовлень на виробництво снарядів. Заявленою метою було доставити в Україну мільйон снарядів у рамках цієї ініціативи, підкреслюючи її критичну важливість для підтримки суверенітету України та її боротьби з російською агресією.
Однак наприкінці листопада 2023 року міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що Євросоюз передав Україні майже 300 тисяч артилерійських снарядів із обіцяного мільйона.
Тим не менш, у рамках цієї ініціативи виникло кілька серйозних проблем. Збільшення попиту призвело до значного зростання витрат на виробництво: вартість виробництва найпростішого 155-мм снаряда зросла з 2000 євро до 8000 євро з початку російського вторгнення в Україну. Крім того, зараз існує 14 різних варіацій цих оболонок, що вимагає стандартизації параметрів серед країн-членів ЄС, завдання, яке триває, але складне та потребує багато часу.
11 січня 2024 року Йоханна Бернсель, речник Європейської комісії, виступила з надією, заявивши, що Європейський Союз зможе виготовити один мільйон снарядів для України до кінця поточної зими. Це оголошення вселяє надію на те, що Україна буде краще підготовлена для протистояння постійним викликам у нинішньому напруженому середовищі, де потреба в боєприпасах є першорядною для її безпеки та стабільності.
