Британська армійська розвідувальна служба повідомила, що протягом 2023 року в російській оборонній промисловості спостерігалося помітне збільшення виробництва бойових машин і військового обладнання. Цю ескалацію виробничих можливостей пояснюють серією стратегічних розширень і оптимізацій у межах промисловості, включаючи збільшення робочої сили приблизно до 3,5 мільйонів осіб, розширення графіка робочих змін і відновлення неактивних виробничих потужностей.
Подробиці
Примітно, що виробництво артилерійських боєприпасів різко зросло в минулому році, і очікується подальше зростання в 2024 році.
Значна частина цього зростання виробництва пов’язана з реконструкцією та модернізацією існуючих бойових машин, а не створенням нових. Наприклад, більшість основних бойових танків, випущених минулого року, були відремонтованими моделями. Незважаючи на ці зусилля, звіти британської армійської розвідки показують, що російська оборонна промисловість все ще не в змозі повністю задовольнити оперативні потреби російських збройних сил, задіяних в Україні. Проте з високою впевненістю оцінюється, що Росія збереже значну військову перевагу над Україною протягом 2024 року.
У зв’язку з цим президент Росії Володимир Путін нещодавно потрапив у заголовки новин, відвідавши «Уралвагонзавод», ключове підприємство з виробництва бронетехніки, розташоване в уральському місті Нижній Тагіл. Цей візит, який збігся з доставкою останньої партії танків Т-90М «Прорив» для російських військових, підкреслив посилення уваги країни до зміцнення свого військового потенціалу.
Президент Путін похвалив робітників за досягнення того, що він назвав п’ятикратним збільшенням виробництва танків з початку війни в Україні, підкресливши стратегічне значення Уралвагонзаводу для військово-промислового комплексу Росії. Однак точна кількість танків Т-90М, поставлених російським військам, залишається нерозголошеною, хоча оприлюднені Кремлем зображення свідчать про підготовку нової партії для найближчого розгортання.
Аналітики вважають зростання виробництва в Росії прямою відповіддю на тривалі втрати важкої техніки в війні з Україною, що відображає тривалий і виснажливий характер війни. Оскільки «Уралвагонзавод» має історію виробництва понад 100 000 військових машин, останні кроки Росії свідчать про прагнення підтримувати конкурентну перевагу на полі бою.
Значні втрати сучасних танків призвели до того, що Росія активно розгортає старіші танки радянських часів, зокрема Т-54,Т-55 і Т-62, доповнені модернізаціями для підвищення їхньої бойової ефективності. Звіти свідчать про те, що Росія втратила понад 3000 танків з початку вторгнення, що змушує її використовувати свої величезні резерви старішої бронетехніки, щоб підтримувати свої оперативні можливості. Британська армійська розвідка та різні оборонні аналітики висвітлюють цю стратегію як частину ширшого підходу Росії до управління своєю військовою матеріальною перевагою над Україною, незважаючи на якісні недоліки цих старих танків.
Т-54 і Т-55, вперше виготовлені наприкінці 1940-х років і надійшли на озброєння у 1958 році відповідно, були вилучені зі складу та відремонтовані для розгортання. Незважаючи на те, що ці танки технологічно застарілі, вони все ще мають певну користь на полі бою, особливо в конкретних сценаріях, таких як асиметрична війна або в оборонних ролях, де їх обмеження можуть бути менш вираженими. Незважаючи на їхню простоту та застарілу конструкцію, ці танки використовуються для компенсації великих втрат більш досконалих моделей, що відображає здатність Росії підтримувати тривалі військові операції за рахунок масштабів.
Т-62, інший танк радянської епохи, вперше представлений понад шість десятиліть тому, також був модернізований і використаний у війні. Його оновлення включають інтеграцію сучасних тепловізійних прицілів, бульдозерних відвалів для інженерних завдань і, в деяких випадках, динамічної броні (ERA) для підвищення їх оборонних можливостей. Незважаючи на ці вдосконалення, залишається занепокоєння щодо вразливості Т-62 до сучасної протитанкової зброї, враховуючи відсутність у нього ERA на деяких моделях і виклики, з якими він стикається проти передового озброєння, яке постачають в Україну західні союзники.
