На підставі звіту в BBC Британський танковий музей, розташований у Бовінгтоні, Дорсет, співпрацював з Cook Defense Systems, британською компанією, згідно з директивою Міністерства оборони. Проект передбачав використання креслень зроблених за радянських часів і матеріалів, отриманих з України, разом із існуючими зразками гусениць музею, щоб полегшити виробництво замінних елементів.
Подробиці
Музей танків у Бовінгтоні повідомив, що його покликали допомогти розробити гусениці радянських танків для оборонної фірми, яка постачає компоненти в Україну.
Війна в Україні спричинила багато руйнувань і пошкоджень транспортних засобів, але хоча виробництво бронетехніки було дуже розвиненим під час холодної війни, після розпаду Радянського Союзу в 1991 році виробництво бронетехніки було зупинено або реорганізовано.
Тільки в Україні завод імені Малишева, Харківська область, залишився в робочому стані. Він відомий виробництвом Т-64, Т-80, і «Оплот-М». Це основні бойові танки. Як ключовий об’єкт оборонної виробничої мережі України, завод неодноразово зазнавав російських ракетних ударів з моменту повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року. Зокрема, завод був атакований у березні 2022 року, грудні 2022 року та лютому 2023 року. Ці атаки вказують на поточні виклики, з якими стикається оборонна промисловість України в умовах поточної геополітичної напруги.
На запит Міністерства оборони Великобританії компанія Cook Defence system, яка з 1941 року виробляє гусениці для британських броньованих бойових машин, у тому числі британського танка Challenger 2, зверталася до Музею танків Бовінгтона, щоб надати власні гусениці та провести їх зворотний інженерний аналіз.
Компанія William Cook Defence отримала численні контракти на постачання запасних частин до 500 українських військових машин (переважно МТ-ЛБ, БМП і Т-72). Окрім гусениць для радянських танків, компанія також мала завдання постачати їх для танків, які Великобританія подарувала Україні, наприклад «Челленджер 2».
Згідно з прес-релізом музею, під час зворотного проектування гусениць танка потрібно було вирішити кілька проблем. Необхідно було виготовити новий сталевий сплав, щоб деталі відповідали оригінальним радянським специфікаціям, тоді як зварні та ковані компоненти потрібно було переробити для сучасного виробничого процесу.
У прес-релізі Девід Віллі, куратор Танкового музею, сказав:
«Колекції Танкового музею використовуються для багатьох цілей. Музей розповідає історію Королівського бронетанкового корпусу громадськості, навчаючи солдатів, і допомога «корпоративній пам’яті» на цю тему також є основною функцією. Коли ми можемо допомогти промисловості та нашим союзникам, звичайно, ми повинні це зробити. Нам дуже приємно почути, що відтворені гусениці зараз прибувають в Україну».
