Росія ініціювала нові оборонні заходи для захисту своїх військ від загроз з повітря – українських безпілотників, повідомляє Міноборони Росії.
Подробиці
Ці заходи передбачають формування спеціальних мобільних зенітних груп у складі кількох російських загальновійськових армій, а також у складі військ ВПС і ППО. 23-мм зенітні двоствольні гармати ЗУ-23-2 встановлюють на шасі вантажівок і пікапів, ці пристрої мають на меті запропонувати економічно ефективний захист від безпілотників. Військові експерти схвалюють стратегію через її доступність і ефективність.
Новий російський мобільний підрозділ боротьби з безпілотниками складається з основної машини, до складу якої входить пікап, озброєний 12,7-мм кулеметом, який виконує функції командного пункту. Його супроводжує вантажівка 6×6, оснащена зенітним комплексом ЗУ-23-223-мм, встановленим у задній частині шасі вантажівки. Додатково є система теплового екрана, також встановлена на шасі вантажівки 6х6.
Зенітна гармата ЗУ-23-2, розроблена Радянським Союзом наприкінці 1950-х років, має характерну конструкцію зі здвоєними 23-мм автоматичними гарматами. Її розгортання по всьому світу, особливо серед країн колишнього Радянського Союзу, є свідченням ефективності в нейтралізації низьколітаючих цілей, таких як вертольоти та літаки. В останні роки її також адаптували для протидії безпілотним літальним апаратам (БПЛА) або дронам, які стали звичайним елементом сучасної війни.
З дальністю ефективного ураження до 2,5 кілометрів і максимальною дальністю ураження повітряних цілей до 1,5 кілометрів, ЗУ-23-2 особливо вправно справляється із загрозами від БПЛА, які часто діють на цих висотах. Гармата стріляє різними типами 23-мм боєприпасів, включаючи осколково-фугасні (HEI), бронебійні (AP) і трасуючі снаряди. Ця універсальність дозволяє вражати широкий спектр цілей, розширюючи можливості за межі протиповітряної оборони, включаючи ураження легкої бронетехніки та піхоти.
Практика монтажу ЗУ-23-2 на шасі легкої вантажівки значно збільшує його робочу гнучкість і мобільність. Ця адаптація забезпечує кілька стратегічних переваг, особливо в контексті боротьби з безпілотниками. Мобільність системи, встановленої на вантажівці, забезпечує швидке переміщення зенітних гармат у відповідь на зміну динаміки на полі бою або для боротьби з загрозами БПЛА, що надходять з різних напрямків. Здатність швидко змінювати положення гармати вносить елемент непередбачуваності та динамічності в схеми захисту від безпілотників, які часто використовуються для розвідки та, як відомо, коригують траєкторію свого польоту на основі статичних позицій захисту. Крім того, здатність швидкого розгортання та відводу, яка забезпечується встановленням гармати на легкій вантажівці, підвищує живучість самої системи озброєння, дозволяючи силам зменшити ризик стати ціллю контрбатарейного вогню чи більш складних повітряних загроз. Ця стратегічна мобільність у поєднанні з вогневою міццю ЗУ-23-2 робить його безцінним активом у сучасній війні, особливо в середовищах, де БПЛА відіграють ключову роль у розвідці та бойових операціях.
Ключовою особливістю нової російської протипілотної установки є інтеграція засобів радіоелектронної боротьби та засобів димовиділення. Ці апарати здатні створювати теплову димову завісу, непроникну як для оптико-електронних систем, так і для тепловізорів безпілотних літальних апаратів (БПЛА).
Стратегічне використання обладнання для радіоелектронної боротьби та засобів димовидалення дає тактичні переваги на сучасному полі бою, зокрема у протидії зростаючій загрозі з боку безпілотних літальних апаратів (БПЛА). Обладнання радіоелектронної боротьби може заважати або виводити з ладу системи зв’язку та навігації безпілотних літальних апаратів, роблячи їх неефективними або відхиляти їх від намічених цілей. Це не тільки захищає дорогоцінні активи від потенційних ударів безпілотників, але й приховує пересування та позиції дружніх сил. Тим часом транспортні засоби для створення диму доповнюють ці електронні засоби протидії, розгортаючи теплову димову завісу. Ця завіса захищає зони від сторонніх очей оптичних і тепловізійних пристроїв на безпілотниках, що ускладнює захоплення та ураження цілей.
Тож, аналізуючи дії ворога, можна зробити висновок, що відродження зенітної артилерії, особливо у боротьбі з невеликими БПЛА, такими як безпілотники FPV, є тактичною еволюцією, викликаною економічно ефективним співвідношенням боєприпасів для дронів. Ця зміна підкреслює повернення до традиційної зенітної артилерії як логічної відповіді на виклики, пов’язані з меншими цілями.
Для досягнення максимальної ефективності ці зенітні установки потребують точного виявлення та підтримки електронних і оптичних систем перешкод для протидії оптико-електронному наведенню, яке використовують ударні безпілотники. За словами військового експерта, створення димової завіси може дезорієнтувати оператора безпілотника, тоді як тактика радіоелектронної боротьби спрямована на розрив або переривання зв’язку між оператором і дроном.
Військовий експерт також наголосив на необхідності різноманітних методів протидії загрозам безпілотників, включаючи стратегічне розгортання мобільних груп, озброєних ЗУ-23-223-мм та кулеметами. Цей підхід, заснований на бойовому досвіді та використанні безпілотних літальних апаратів у великій кількості, пропонує економічно ефективне рішення зростаючої проблеми, знаменуючи значну адаптацію сучасної військової стратегії.
