Ця ініціатива індійської армії спрямована на задоволення критичної потреби: здатності виявляти, відстежувати та нейтралізувати невеликі повітряні загрози за допомогою систем із точним радіусом дії майже п’ять кілометрів. На відміну від традиційних методів, заснованих на снарядах, системи HPM використовують електромагнітні хвилі для безпосереднього руйнування електронних систем дронів. Такий частотний підхід ускладнює контрзаходи супротивника, знижуючи ефективність засобів захисту від перешкод або засобів електронного захисту, які часто використовують ворожі безпілотники.
Інтеграція технології HPM узгоджується з ширшою стратегією оснащення індійських броньованих бойових машин (AFV) розширеними можливостями боротьби з дронами. Традиційна зброя, така як 12,7-мм кулемети, хоч і ефективна проти більших повітряних цілей, але не має успіху проти менших і спритніших безпілотників, які важче перехопити. Системи HPM усувають цю прогалину, пропонуючи некінетичне рішення, яке може виводити з ладу дрони без фізичного знищення, прокладаючи шлях для швидшої та ефективнішої відповіді на численні загрози під час бойових сценаріїв.
Прийняття цієї технології також є стратегічним прогресом у взаємодії між підрозділами збройних сил Індії. Паралельно армія досліджує нові платформи, такі як Загальна гусенична система протиповітряної оборони (CADET), яка включатиме ці технології боротьби з дронами в єдину архітектуру. Ця платформа спрямована на посилення спроможності колективної оборони, одночасно покращуючи реагування на повітряні загрози, як зосереджені, так і розсіяні на великих територіях.
Відповідно до ініціативи Міністерства оборони Aatmanirbharta, яка сприяє технологічній самозабезпеченості, Індія вимагає, щоб 50% компонентів для цих нових систем вироблялися на місцевому рівні. Цей захід, окрім підтримки національної економіки, має на меті захистити обороноздатність Індії від коливань зовнішньої залежності, що особливо важливо на тлі постійних загроз безпілотників з боку сусідніх країн, таких як Пакистан і Китай.
