Спочатку нагадаємо, що взагалі означає «холостий хід». Це такий режим роботи силового агрегату, під час якого автомобіль перебуває без руху. Багато водіїв впевнені, що часта робота мотора на холостому ходу веде до його передчасного виходу з ладу. Інші ж дотримуються протилежної думки. Розвіяти усі міфи вирішив досвідчений моторист. Основним аргументом проти холостого ходу є думка, що за низьких оборотів поршнева група може погано змащуватися моторним мастилом. Особливо це стосується сучасних двигунів. В результаті на циліндрах утворюються задири, та і в цілому деталі швидше зношуються. Все це може призвести до того, що капітальний ремонт силової установки знадобиться набагато раніше запланованого виробником терміну. Однак, за словами експерта, це лише міф.
Справа в тому, що інженери автомобільних компаній при розробці ДВЗ заздалегідь прораховують усі ризики. У тому числі вони враховують навантаження та умови руху у міському трафіку. Навіть під час роботи на холостому ходу маслонасос підтримує необхідний тиск, що у свою чергу забезпечує змащення всіх вузлів. Більше того, в деяких ситуаціях такий режим роботи силової установки може бути найбезпечнішим. Це пов’язано з тим, що навантаження на компоненти під час холостого ходу мінімальне. При цьому експерт попередив, що для максимально коректної роботи двигуна власнику машини важливо дотримуватися регламенту технічного обслуговування. А деякі процедури взагалі слід виконувати частіше, ніж рекомендує виробник. Справа в тому, що в сучасних моделях обсяг картера, як правило, невеликий. А поруч із ним знаходиться вихлопна труба, яка додатково нагріває моторне мастило. Це означає, що міняти його слід частіше. Найкраще в цьому процесі орієнтуватися на мотогодинник, а не на пробіг.
За такого підходу навіть тривала робота ДВЗ на холостому ходу не принесе силовій установці жодних проблем. Сучасні синтетичні мастила розраховані на збереження своїх характеристик приблизно протягом 250-300 мотогодин. У середньому автомобілі у місті рухаються зі швидкістю 30 кілометрів на годину. Це відповідає приблизно дев’яти тисячам кілометрів пробігу. Однак, якщо автомобілісту доводиться щодня простоювати в пробках, то найкраще замінити лубрикант вже на 7-8 тисяч кілометрів, а не через 15 тисяч, як це вказано у сервісній книжці. Таким правилом часто користуються водії таксі, для яких працездатність машини є дуже важливим аспектом. Саме тому такі машини можуть проїжджати до 500 000 кілометрів пробігу.
Варто відзначити, що загалом про моторне мастило існує маса міфів. Наприклад, деякі водії впевнені, якщо вони рідко експлуатують машину, то й мастило можна міняти не так часто. Однак окислювальні процеси відбуваються у лубриканті незалежно від того, працює ДВЗ чи ні. Ще вважається, що не можна змішувати мастило різних виробників. Але при доливці це ні на що не впливає. Ще одна помилка пов’язана із зовнішнім виглядом та запахом мастила. Темний відтінок – це не головний критерій для заміни, тому що в процесі роботи в лубрикант потрапляють продукти згоряння.
