З першими серйозними морозами багато українських водіїв стикаються з однією й тією ж проблемою: автомобіль відмовляється заводитись або робить це з великими труднощами. Перша думка зазвичай падає на акумулятор чи свічки, але часто причина ховається у паливному баку. І справа тут зовсім не в октановому числі бензину, як звикли думати мільйони автовласників.
Не октаном єдиним: що робить бензин зимовим?
На відміну від дизельного пального, де сезонність чітко маркується, бензин не має на заправних колонках позначок «зима» чи «літо». Проте це не означає, що він однаковий увесь рік. Головний секрет зимового пального криється в його фізичній властивості — леткості, тобто здатності випаровуватися. У холодну погоду саме від цього залежить, чи зможе двигун запуститися з першого разу. Уявіть, що вам потрібно розпалити вогнище сирими дровами — це важко. Так само і двигуну важко запалити паливно-повітряну суміш, якщо бензин погано випаровується на морозі.
Зимовий бензин спеціально виробляють з підвищеною леткістю. Це означає, що він утворює більше парів навіть при мінусових температурах, створюючи ідеальну для займання суміш. Свічкам запалювання набагато легше її підпалити, що забезпечує швидкий та впевнений старт промерзлого двигуна. Використання ж «літнього» бензину взимку призводить до протилежного ефекту: паливо подається в циліндри у вигляді крапель, а не пари, що ускладнює запуск, змушує стартер довше крутити та «садить» акумулятор.
Важливо розуміти, що цей параметр ніяк не пов’язаний з октановим числом. Бензин марки А-95 може бути як літнім, так і зимовим. Октанове число визначає стійкість пального до детонації (передчасного самозаймання під тиском), що важливо для роботи двигуна на високих обертах, але не для його запуску в мороз. Тому, обираючи пальне взимку, дивитися на цифри 92, 95 чи 98 — це ігнорувати справді важливий показник.
Як перевірити сезонність пального на АЗС самому
Оскільки на пістолетах немає жодних підказок, єдиний надійний спосіб дізнатися правду про бензин — зазирнути в документи. На кожній автозаправній станції в «куточку споживача» має бути паспорт якості на кожну партію пального. Саме в цьому документі міститься ключова для зимового періоду інформація. Вам не потрібно бути хіміком, щоб її зрозуміти — достатньо знайти один рядок.
Шукайте показник під назвою «тиск насиченої пари» (ТНП). Це і є наукове вираження тієї самої леткості. Згідно з українським державним стандартом (ДСТУ 7687:2015), цей параметр чітко регламентований для кожного сезону. Для зимового бензину, призначеного для використання в холодну пору, тиск насиченої пари має бути в межах від 60 до 100 кПа. Для літнього ж пального цей діапазон значно нижчий — від 45 до 80 кПа, щоб уникнути утворення парових пробок у паливній системі в спеку.
Якщо ви заправляєтесь імпортним пальним, яке відповідає європейському стандарту EN 228, то в паспорті сезонність може позначатися латинськими літерами. Для зимового періоду призначені класи D, E та F, тоді як літніми є A, B та C. Існують також перехідні класи для міжсезоння. Не соромтеся просити паспорт якості у оператора АЗС — це ваше законне право, яке може вберегти вас від зайвих проблем та витрат на ремонт морозного ранку.
Отже, наступного разу, заїжджаючи на заправку взимку, згадайте, що впевнений старт вашого авто залежить не від гучної реклами чи звичного октанового числа, а від непомітного на перший погляд показника в паспорті якості. Кілька хвилин, витрачених на перевірку тиску насиченої пари, можуть заощадити години вашого часу, нерви та гроші, які довелося б витратити на евакуатор чи новий акумулятор. Будьте свідомим споживачем, і тоді жодні морози не стануть на заваді вашим планам.
