У переважної більшості населення автомобілі українського виробництва асоціюються з бюджетними моделями. Проте, в активі нашого автопрому є справжні шедеври і навіть ексклюзиви.
Подробиці
Ford A
Ця модель стала першим в історії авто, зібраним в Україні. Місце його складання – Харків.
Поява легендарного “американця” з 40-сильним двигуном в СРСР стала можливою завдяки закупленій владою Союзу ліцензії. У “другій столиці” було випущено 10 таких машин, після чого збирання було перенесено на побудований у Горькому автозавод.
ЛАЗ-750
Перший в історії українського автомобілебудування електрокар побачив світ 75 років тому.
Призначення моделі – розвезення пошти. Фургон, залежно від версії, обладнувався двигуном на 8 або 4 “конячки”, мав вантажопідйомність у межах 500-1500 кг і запас ходу від 50 до 160 км.
ЛуАЗ-1301
Розробка наступника культової “Волині” велася майже два десятки років.
Складання почалося у 2002 р. Тираж становив лише 43 екземпляри. Частина агрегатів перекочували на позашляховик із “Таврії”.
Кабріолет “Таврія-Ландоле”
“Таврія” у форм-факторі кабріолет іменувалася “Ландоле”. Загалом було зібрано 3 екземпляри. Дах для пасажира і водія, які сидять спереду, був виконаний із пластику. Задні сидіння “ховалися” від дощу під тканиною.
Один із кабріолетів нині перебуває в Україні, другий – у Македонії. Доля третього невідома.
Спорт-купе “Запорожець”
Елегантний “Спорт-900” випущено 1963 року тиражем у 6 екземплярів.
Начинка і движок 500-кілограмового авто були від “горбатого” ЗАЗ-965, а основним матеріалом для кузова був склопластик. Гранична швидкість малюка – 120 км/год.
Бусик “Старт”
Цей мікроавтобус з авангардистським дизайном прославився завдяки хітовій комедії “Кавказька полонянка”. Складання 12-місних бусиків велося у Ворошиловграді (Луганськ), Коростені та Сєвєродонецьку протягом 1967-70 рр.
Загальна кількість випущених мінівенів – 150-200 шт. Матеріал корпусу – склопластик. Движок і коробка передач були запозичені у двадцять першої “Волги”.
“Таврія-Електро”
Цей електрокар із 16-сильним двигуном, свинцевими батареями і 80-кілометровим запасом ходу спочатку мали намір експортувати в Європу, проте планам не судилося збутися через екстремальну дорожнечу. Один з екземплярів “знайшовся” в Німеччині.
Пізніші версії могли похвалитися моторами на 25-35 “конячок” і автономністю до 140 км включно.
Mercedes-Benz 2002 р.
“Мерседеси” класів “Е” і “М” на початку нульових збирали в Іллічівську (нині Чорноморськ) на місцевому заводі автоагрегатів.
Загалом було вироблено близько 600 одиниць.
