Згідно з повідомленням «bne INTELLINEWS» Україна має отримати нерозголошену кількість гаубиць 2С1 “Гвоздика” і 2С3 “Акація”, раніше розгорнуті іракською армією. Ці гаубиці перед придбанням для України були продані британській компанії. Згідно з повідомленнями, транспортні засоби, які були помічені в Німеччині, спочатку належали приватним особам і включались в підрозділи, які брали участь у війні в Перській затоці.
Подробиці
2С1 і 2C3 – це стандартні гаубиці радянського виробництва, які зараз перебувають на озброєнні українських військових. Ці самохідні гаубиці поєднують вогневу міць і мобільність, що робить їх критично важливим компонентом артилерійських установок. Представлені в радянський час, обидві моделі знайшли широке застосування в різних військових конфліктах і продовжують бути актуальними на сучасних полях битв.
2С1, відомий як «Гвоздика», був представлений у 1970-х роках. Він встановлений на гусеничному шасі та оснащений 122-мм гаубицею. 2С1 може вести вогонь різними типами боєприпасів, включаючи осколково-фугасні, осколкові та бронебійні, зі швидкістю до 4-5 пострілів на хвилину. Він має максимальну дальність стрільби приблизно 15,3 км, що дозволяє йому ефективно підтримувати операції піхоти, ведучи вогонь непрямим наведенням зі значної відстані. Дизайн підкреслює швидкість і здатність швидкого розгортання, характеристики, які підвищують його робочу гнучкість.
З іншого боку, 2C3, також відома як «Акація», створена для більшої вогневої потужності та оснащена 152-мм гаубицею. Ця модель також може стріляти різними боєприпасами, включно з осколково-фугасними снарядами, здатними завдати значної шкоди фортифікаційним спорудам, легкій бронетехніці та зосередженню військ. Вона має більш високу скорострільність, досягаючи 2,5-3 пострілів на хвилину, і більшу максимальну дальність стрільби до 18,5 км. Міцна конструкція 2С3 і більший калібр основної гармати дозволяють йому вражати цілі на великих відстанях і з більшою руйнівною силою порівняно з 2С1.
Стратегія придбання надлишкової або застарілої військової техніки від союзників відображає нагальну потребу України зміцнити свою оборону проти щоденних втрат як сучасних, так і радянських артилерійських підрозділів. Оскільки війна триває, Україна продовжує шукати додаткові ресурси для підтримки свого військового потенціалу та вирішення критичної нестачі артилерійського озброєння.
