Використання ізраїльськими збройними силами захопленої ворожої техніки не є новою тактикою. З моменту заснування країни Ізраїль захопив та інтегрував різні типи ворожих матеріалів, починаючи з таких військових конфліктів, як Арабо-ізраїльська війна 1948 року та Шестиденна війна 1967 року. Захоплену арабську броню та артилерію зазвичай відновлювали та використовували для доповнення обмежених військових ресурсів Ізраїлю. Наприклад, під час війни Судного дня 1973 року Ізраїль захопив радянські танки Т-54 і Т-55 у сирійських і єгипетських військ. Пізніше ці танки були відремонтовані та перепрофільовані, забезпечуючи Ізраїлю додаткову міцність броні під час критичних періодів військового конфлікту.
Подібним чином у 1980-х роках Ізраїль перепрофілював зброю радянського виробництва, захоплену у різних ворогів, зокрема під час війни в Лівані. Захоплене обладнання часто інтенсивно вивчається, щоб зрозуміти його можливості та обмеження, що дає змогу Армії оборони Ізраїлю (ЦАХАЛ) розробити ефективні контрзаходи та, якщо можливо, перепрофілювати це обладнання для власних оперативних потреб.
Протитанкові ракети «Корнет» і «Алмас», захоплені під час недавніх операцій проти Хезболли, є потужним активом у протитанковому арсеналі Ізраїлю. «Корнет» (ПТРК 9М133), розроблений Росією, — це протитанкова ракетна система з лазерним наведенням, яка відома своєю дальністю, здатністю пробивати броню та точністю. Маючи максимальну ефективну дальність стрільби до 5500 метрів, «Корнет» може пробивати до 1200 мм катаної гомогенної броні (RHA) завдяки конструкції тандемної бойової частини, що робить його серйозною загрозою для сучасної бронетехніки та навіть укріплених позицій. Використання «Хезболлою» ракети «Корнет» у попередніх військових конфліктах з Ізраїлем продемонструвало її здатність пробивати навіть ізраїльські основні бойові танки «Меркава».
Ракета «Альмас» іранського виробництва, ще одна вдосконалена протитанкова зброя, має такі ж можливості, як і «Корнет», вирізняючись високою проникаючою здатністю та дальністю. Звіти свідчать про те, що ракета Almas була розроблена як спроба корінного Ірану відтворити і навіть перевершити деякі з можливостей «Корнет», з радіусом дії до 8 кілометрів у останніх конфігураціях. Придбання цих ракет дозволяє ЦАХАЛу значно розширити можливості своїх наземних підрозділів, не закуповуючи аналогічні системи зовні.
Якщо ЦАХАЛ оформить створення протитанкових підрозділів, озброєних ракетами «Корнет» і «Алмас», це може означати стратегічну зміну в тому, як Ізраїль проводить протитанкові операції. Ці ракети дозволять ізраїльським силам боротися з бронетехнікою на великих відстанях і в різних місцевостях, що особливо корисно в горбистих і урбанізованих районах, де часто відбуваються конфлікти з Хезболлою. Створення цих підрозділів дозволить Ізраїлю максимізувати ефективність захопленої зброї, зробивши її економічно ефективним засобом зміцнення національної оборони.
Крім того, розгортання таких підрозділів може потенційно зменшити залежність Ізраїлю від більш дорогих протитанкових систем вітчизняного виробництва, таких як сімейство ракет Spike компанії Rafael Advanced Defense Systems. Інтеграція ракет «Корнет» і «Алмас» також забезпечить тактичну перевагу в сценаріях, коли ці системи вже знайомі ворожим силам, але зараз використовуються проти них армією ЦАХАЛ.
