Росіяни, схоже, вирішили піти шляхом голлівудських фантастичних бойовиків – почали випускати на передову роботизовані комплекси. Тільки от реальність виявилася жорстокішою за сценарії: перша ж зустріч їхнього “Кур’єра” з українськими військовими стала для нього останньою.
Робот проти дрона: несподіваний фінал
7-й корпус швидкого реагування ДШВ ЗСУ оприлюднив деталі першого бойового знищення російського наземного роботизованого тактичного комплексу (НРТК) “Кур’єр”. Машину, начинену автоматичним гранатометом АГС-17, окупанти запустили на передову зі звичним для них апломбом – мовляв, зараз без участі людини розчистимо українські позиції.
Не вийшло. Оператори безпілотних систем 32-ї окремої механізованої бригади ЗСУ виявили рухому “залізяку” під час чергового патрулювання.
“Спочатку подумали – щось нове в броні. Але після уважнішого погляду стало ясно: це їхній робот. Рішення прийняли швидко – влупити FPV-дроном і не дати йому навіть відкрити вогонь”, – розповіли в корпусі.
Окупанти спрямували “Кур’єра” на відкриту рівнинну ділянку, розраховуючи на обстріл українських укріплень із безпечної дистанції. Тільки техніка не встигла навіть “прогрітися” – FPV-дрон влучив із першого разу. Ніяких дублів, ніяких других спроб. Точність хірургічна.
Що це за “диво техніки”
Знищений комплекс пересувався на гусеничній платформі з електродвигунами – тобто працював майже безшумно. На папері виглядає загрозливо: малопомітний, обладнаний камерами кругового огляду, керується дистанційно на відстані до 10 км. Російські пропагандисти вже встигли назвати такі машини “майбутнім сухопутних операцій”.
Тільки от майбутнє це виявилося дуже вразливим. По-перше, електроніка чутлива до радіоперешкод – РЕБ може перетворити “розумну” машину на нерухому купу заліза. По-друге, запас енергії обмежений – не до кінця війни їздити. По-третє, і найголовніше – проти FPV-дронів ця техніка безсила. Швидкий, точний удар – і дорогу іграшку можна списувати.
Експеримент провалився
НРТК “Кур’єр” – частина експериментальних російських програм з автоматизації бойових дій. Раніше їх фіксували лише на окремих ділянках Східного фронту – тестували, намацували слабкі місця. Тепер очевидно: реальна ефективність цих комплексів на фронті близька до нуля.
Витратити ресурси на виробництво, доставку, навчання операторів – і втратити все за лічені хвилини від дрона вартістю в десятки разів меншою. Економіка війни в чистому вигляді.
До речі, нещодавно той самий 7-й корпус повідомив про створення власного науково-дослідницького центру (R&D-центру) для розробки й тестування фронтових технологій. Схоже, українські військові розуміють: технології – це не просто модна іграшка, а реальний інструмент перемоги. Головне – не забувати про практичність.
