Як повідомляє ТАСС російська державна компанія «Ростех» готується розпочати виробництво своєї новітньої авіаційної бомби під назвою ПБК-500У СПБЕ-К «Дрель». Цей боєприпас призначений для використання проти бронетехніки, наземних радіолокаційних станцій і центрів управління ракетними системами. Вона також містить функції, спрямовані на зниження її видимості радарними системами противника.
Подробиці
Повна назва бомби ПБК 500У СПБЕ-К дає уявлення про її характеристики. ПБК означає, що це разова бомбова касета, «500» означає її калібр і вагу в 540 кілограмів, «У» означає, що це контрольована бомба, а СПБЕ-К означає Комбінований бойовий елемент із самонаведенням. Назву «Дрель» обрали перші розробники з НПО «Базальт», оскільки спочатку бомба була розроблена для пробивання верхніх, менш захищених частин основних бойових танків (ОБТ).
Подібно до базової версії ПБК-500У, «Дрель», ймовірно, використовує інерціальну систему наведення, доповнену супутниковими системами корекції, такими як GPS і ГЛОНАСС. Ця пасивна система наведення усуває необхідність прямого контакту з ціллю до або після запуску, що вважається важливим для безпеки атакуючого літака. Бомба працює за принципом точного наведення. Залежно від завдання бомба може бути оснащена різними касетними або моноблочними боєголовками.
Коли ПБК-500У СПБЕ-К «Дрель» наближається до цілі, вона розгортає 15 суббоєприпасів за допомогою парашута, призначених для ефективного пробивання броні та захисту противника. Зазначається, що бомба оснащена тепловими датчиками, які дозволяють їй виявляти «холодні» цілі, наприклад танки з вимкненими двигунами. Крім того, бомба містить систему розпізнавання, щоб відрізнити ворожу техніку від дружньої.
Ключовою особливістю безпеки бомби «Дрель» є її вбудований механізм самознищення. У випадках, коли бомба не потрапляє в ціль, вона запрограмована на самознищення, мінімізуючи ризик супутнього збитку. Крім того, кажуть, що бомба має певну стійкість до радіоелектронної боротьби та радіолокаційного виявлення.
Плануюча касетна бомба, така як ПБК-500У СПБЕ-К, поєднує в собі елементи плануючих бомб і касетних боєприпасів. Плануючі бомби створені для розгортання за межами зони захисту противника. З іншого боку, касетні боєприпаси випускають кілька менших вибухівок, націлюючись на різноманітні цілі, як-от бронетехніка, скупчення персоналу або радіолокаційні станції.
Оскільки плануюча бомба не потребує входження літаків у зону дії засобів протиповітряної оборони противника завдяки самонацілюючим елементам СПБЕ-К, очікується, що носіями для ПБК-500У СПБЕ-К будуть різні російські і радянські літаки, у т.ч. МіГ-29К, МіГ-29СМТ, МіГ-35, Су-24М, Су-25СМ, Су-25СМ3, Су-30, Су-30СМ, Су-33, Су-34, Су-35, Су-57, Ту -22М3М, Ту-95МСМ і Ту-160М2.
Одним із помітних аспектів ПБК-500У є використання самонацілюваних бойових елементів СПБЕ-К із комбінованим координатором цілі, що використовує для наведення теплові та радіолокаційні канали. Згідно з російськими джерелами, один ПБК-500У з цими бойовими елементами здатний вивести з ладу до шести броньованих машин.
Розроблена для всепогодних операцій, бомба, як повідомляється, може ефективно працювати в різних погодних умовах, незалежно від факторів навколишнього середовища. Її передбачувані цілі включають бронетехніку, системи протиповітряної оборони, командні пункти та військові споруди, які демонструють тепловий або радарний контраст відносно місцевості.
Що стосується вартості, то точна ціна бомби залишається невідомою. Російські експерти оцінюють бомбу, як маючу конкурентоспроможну ціну в порівнянні з імпортними аналогами, від $50 тис. і навіть менше. Така доступність може сприяти масовому виробництву та розгортанню, що зробить її потенційно економічно ефективною альтернативою крилатим і балістичним ракетам для Збройних сил Росії, зі значно більшим корисним навантаженням і здатністю вражати кілька цілей за один пуск.
Бомба може бути випущена на висоті від 100 метрів до 14 кілометрів, з ефективною дальністю приблизно 30 кілометрів. Прес-служба «Ростеху» підтвердила, що першу серійну партію цих боєприпасів заплановано на 2024 рік.
Розробка бомби тривала кілька років, ініціаторами проекту стали фахівці НПО «Базальт» в середині 90-х років. Метою було посилення можливостей російських ВПС. Початкові економічні проблеми в країні спочатку затримали прогрес у цьому проекті, але нещодавно його було відновлено та доведено до кінця. Прототипи були готові до 2016 року, перші моделі були представлені на форумі «Армія-2016». Використання навігаційної системи ГЛОНАСС для наведення могло вплинути на час її випуску, оскільки збої в навігації під час повномасштабної війни могли зробити її неефективною.
Спочатку ПБК-500У розглядався як вітчизняний аналог американської системи озброєння JSOW, яка поповнить наявний у «Базальту» арсенал одноразових бомбових касет РБК-500 і авіаційних контейнерів КМГУ з різними бойовими елементами. Тому РБК-500У була розроблена, щоб бути більш ефективною, ніж моноблочні авіабомби, вимагаючи менше боєприпасів для досягнення подібних результатів.
