Інституту споживчих експертиз назвав АЗС, де найчастіше зустрічається “бодяжне” пальне. Після цього фахівці розподілили АЗС на зони якості зелену, синю та червону.
Зелена зона має пальне, що відповідає нормативам Євро-5, синя зона – відповідає стандарту Євро 4, а червона зона торгує виключно не якісним пальним.
З всіх АЗС було взяти пробу, котру надіслали до сертифікованої лабораторії, де їх досліджували на відповідність до нормативів профільного ДСТУ 7687:2015 (бензин А-95-Євро5). Паливо перевіряли на вміст октанового числа, вміст сірки та об’ємних частин ароматичних вуглеводнів та бензолу.
Якісне пальне зеленої зони отримали 6 мереж – WOG, ОККО, KLO, PRIME, AVANTAGE 7, ZOG та ANP. Октанове число має складати не менше 95 одиниць, а у цих мережах воно навіть більше. За таких даних двигун працює якісно та довго служитиме своєму власнику. Сірка, бензол та ароматичні вуглеводи на цих АЗС також знаходяться в межах норми.
До синьої зони увійшли преміальна мережа SOCAR, дискаунтери BVS та NEFTEK. Ці АЗС мають незначні відхилення від стандарту Євро 5.
У червону зону потрапили такі заправні станції, як БРСМ НАФТА, MARSHALL, NPG, УКРПЕТРОЛЬ, RUR, ВЕСТА та просто безліч невеликих точок. В деяких цих АЗС показники виявились такі низькі, що експерти були шоковані якістю цього палива. Такі ненадійні постачальники бензину не лише розоряють водіїв, а й наживаються на їх безвиході.
Деякі невеликі АЗС на окраїнах малих населених пунктів – це єдине джерело палива. А тому у водіїв немає вибору і вони купують низькоякісне пальне, котре шкодить їх авто.
