Росія посилює точність легкої артилерії новими електронними прицілами БАРС-30

За даними опублікованими в соцмережі Telegram, російські військові використовують в Україні електронні приціли БАРС для гранатометів і мінометів. Ці прицільні системи, розроблені компанією DB Bars, надають нові можливості для артилерійських операцій.

Подробиці

Електронний прицільний комплекс БАРС-30 розроблений спеціально для автоматичних гранатометів АГС-17/30. У нього, в теорії, повинен бути більш високий рівень точності, що пояснюється використанням математичної моделі польоту снаряда, яка враховує різноманітні фактори навколишнього середовища, що впливають на балістику. Цей підхід відрізняється від традиційних систем, які спираються на емпіричні таблиці дальності стрільби.

Примітною особливістю системи БАРС-30 є її сумісність зі стандартними оптичними прицілами, такими як ПАГ-17, що дозволяє гнучко інтегруватись у існуючі конфігурації артилерії без втручання в конструкцію.

Нещодавно з’явилися фотографії, на яких видно, як російські війська використовують ці оснащені електронними прицілами гранатомети чи міномети в Україні. Однак неможливо визначити, чи було це частиною етапу тестування, проведеного наприкінці 2023 року в очікуванні подальшого розгортання в Україні, чи безпосереднього розгортання на полі бою.

Повідомляється, що розробники з DB Bars (завод, що розробляє різні електронні прицільні комплекси) підтвердили використання своєї продукції російськими військами в Україні. Система БАРС-30 успішно пройшла випробування і рекомендована до активного розгортання.

DB Bars також працює над розробкою уніфікованої системи БАРС-82-120 для мінометів калібру 82 мм (2Б14 «Піднос») і 120 мм (2С12 «Сані»), що вказує на постійні зусилля з розширення діапазону електронних прицільних рішень, доступних російським військовим.

Схоже, плани включають розробку більш складних прицілів для буксируваних і самохідних гаубиць, а також для 100-мм гармат, машин БМП-3 і БМД-4, що демонструє прихильність Росії модернізувати свій військовий потенціал у сфері артилерійської війни.

Впровадження електронних прицільних комплексів, таких як БАРС-30, могло б дозволити російським артилерійським підрозділам підвищити свою точність на полі бою, зберігаючи при цьому систему озброєння, яка вже давно присутня в різних підрозділах, потенційно впливаючи на динаміку війни в Україні та формуючи майбутні бойові стратегії.

Важливо зазначити, що у відповідь на потреби війни багато російських заводів зараз працюють у три зміни, шість днів на тиждень. За словами Президента Зеленського, це нарощування виробництва призвело до збільшення обстрілів: за п’ять днів наприкінці 2023 року в Україні було запущено понад 500 ракет і безпілотників. На фронті Росія збільшила витрати на артилерійські боєприпаси приблизно до 10 000 снарядів на день, а в 2023 році було поставлено понад 3700 одиниць бронетехніки. Крім звичайного озброєння, російська оборонна промисловість поставила 22 000 безпілотників і сотні боєприпасів Lancet, а також розпочато виробництво Geran-2, вдосконаленої версії іранського ударного безпілотника Shahed.

Пріоритети російської оборонної промисловості для тривалої війни зрозумілі: оснащення та постачання російських військ, які воюють в Україні, а також оснащення нових підрозділів у міру їх формування. Для цього російська оборонна промисловість збільшила виробництво артилерійських боєприпасів, бронетехніки, безпілотників і ракет. Це супроводжується значними структурними реформами в оборонній промисловості із злиттям компаній для більш ефективного управління виробництвом.

Незважаючи на те, що Росія, здається, досягає прогресу в адаптації та виробництві зброї та боєприпасів, проблеми залишаються, зокрема потреба досягти виробничих цілей без шкоди для якості. Дана ситуація викликає питання щодо довгострокової ефективності цього нарощування виробництва та того, як воно може вплинути на результат війни в Україні.