Незважаючи на занепокоєння Вашингтона, стратегічні удари України по російських нафтопереробних заводах виявилися ефективним методом обмеження російського військового потенціалу без істотного впливу на світові енергетичні ринки.
Подробиці
Експерти, зокрема Майкл Лібрайх з Bloomberg New Energy Finance, Лаурі Міллівірта з Центру досліджень енергетики та чистого повітря та Сем Вінтер-Леві з Прінстонського університету, у статті для Foreign Affairs стверджують, що ці атаки, які скоротили видобуток російської нафти і нафтопереробні потужності приблизно на 14 відсотків, змушують Москву більше покладатися на експорт сирої нафти, потенційно знижуючи світові ціни на нафту, а не підвищуючи їх.
З жовтня Україна завдала понад 20 ударів по ключовим російським нафтовим об’єктам, суттєво порушивши роботу та припинивши постачання палива, що має важливе значення для російської армії, водночас зменшивши експортні доходи Кремля. Такі дії узгоджуються з цілями, поставленими Україною та її західними союзниками, спрямовані на погіршення матеріально-технічної та фінансової спроможності Росії підтримувати її військові зусилля.
Всупереч побоюванням США, які висловили віце-президент Камала Гарріс і міністр оборони Ллойд Остін, ці удари навряд чи призведуть до різкого зростання світових цін на нафту. Насправді через обмежені можливості Росії переробляти нафту всередині країни вона змушена збільшити експорт сирої нафти, що може ще більше знизити світові ціни. Крім того, внутрішні звіти з Росії вказують на значне підвищення цін на паливо в країні, що свідчить про те, що удари справді мають значний вплив на внутрішній ринок Росії та військові операції.
На думку експертів, відмінність у стратегії України – орієнтація на нафтопереробні заводи замість родовищ сирої нафти чи трубопроводів – гарантує, що, хоча здатність Росії перетворювати сиру нафту на придатні для використання продукти буде обмежена, загальне постачання нафти залишиться незмінним. Такий підхід допомагає уникнути ширшого впливу на глобальні енергетичні ринки, водночас накладаючи значні обмеження на військові операції Росії.
Окрім безпосередньої тактичної вигоди, ці удари є критично важливим компонентом ширшої військової стратегії України, стверджують експерти. Зосереджуючись на нафтопереробних заводах, Україна не лише обмежує російські військові поставки палива, але й чинить тиск на фінансові ресурси Москви, доповнюючи міжнародні санкції та економічні штрафи, накладені Заходом.
