Іноді колекціонери заходять настільки далеко в своєму прагненні зберегти автомобіль, що фактично перетворюють його на музейний експонат. Саме така історія трапилася з Chevrolet Camaro Z28 1999 року, який 26 років простояв у гаражі в штаті Міссурі. Не був на реєстрації, не бачив доріг, навіть кермо не було розпаковане. Справжня капсула часу з кінця дев’яностих.

Про цю знахідку розповів сайт Carscoops, і навіть досвідчені колекціонери визнають – такого стану рідко побачиш навіть на заводському конвеєрі.

Нульовий пробіг – буквально

Коли кажуть “нульовий пробіг”, зазвичай мають на увазі кілька сотень кілометрів на одометрі – перегон від дилера, тест-драйви, технічні перевірки. Але цей Camaro – справді нульовий. Машина не виїжджала з гаража з 1999 року.

Заводські поліетиленові чохли на сидіннях і кермі – не відреставровані, не замінені, а саме оригінальні. Килимки в салоні теж у плівці. 16-дюймові шини Goodyear Eagle GS-C – рідні, встановлені на заводі General Motors понад чверть століття тому.

Кузов без подряпин, салон без потертостей, двигун без нальоту експлуатації. Навіть оригінальна документація збереглася – інструкція з експлуатації, сервісна книжка, всі заводські папери. Це той випадок, коли слово “ідеальний” – не перебільшення.

Що під капотом

Chevrolet Camaro Z28 четвертого покоління – остання ітерація легендарної моделі перед перервою у виробництві в 2002 році. Це був прощальний акорд епохи великих атмосферних V8 та механічних коробок передач.

Під капотом працює 5,7-літровий V8 LS1 – той самий двигун, що ставили на Corvette C5. 305 кінських сил та 467 Нм крутного моменту. Для 1999 року це були дуже серйозні цифри, особливо в поєднанні з шестиступінчастою механікою Tremec T-56.

Розгін до сотні за 5,4 секунди – результат, який навіть сьогодні виглядає пристойно. Максимальна швидкість 254 км/год – класика для американського маслкара з електронним обмежувачем.

LS1 славився не лише потужністю, а й надійністю. Цей мотор без проблем проходив 300-400 тисяч кілометрів за мінімального обслуговування. Правда, у випадку з цим Camaro ми ніколи не дізнаємося, чи підтвердилася б ця репутація.

Рідкість у рідкості

Окрема історія – колір кузова. Bright Blue Metallic – яскравий металік синього кольору, який обрали лише 237 покупців у 1999 році. З усього тиражу Camaro Z28 цього модельного року це менше одного відсотка.

Чому так мало? Американці традиційно консервативні у виборі кольорів спорткарів – чорний, білий, червоний завжди в пріоритеті. Яскраво-синій металік виглядав занадто екстравагантно навіть для Camaro. Але зараз саме ця рідкість додає машині колекційної цінності.

Комплектація теж непогана за стандартами 1999 року. Кондиціонер (для американців обов’язково), ABS (на спорткарах того часу не завжди була опцією), акустична система Monsoon з потужними динаміками, електроприводи сидінь та склопідйомників.

Нічого надлишкового, але все необхідне для комфортної їзди. Хоча власник так і не скористався жодною з цих опцій.

Навіщо купувати авто, щоб не їздити

Це питання, яке напрошується саме собою. Навіщо хтось купує новий спорткар, щоб одразу законсервувати його в гаражі на чверть століття?

Варіантів декілька. Можливо, це була інвестиція – розрахунок на те, що з часом вартість рідкісного автомобіля виросте. І розрахунок виявився правильним – зараз за цей Camaro просять 45 тисяч доларів. Для порівняння: у 1999 році новий Z28 коштував близько 25 тисяч.

Можливо, це була пристрасть колекціонера, який не міг змиритися з думкою про те, що кожен кілометр пробігу зменшує цінність машини. Або просто людина купила автомобіль мрії, але через життєві обставини так і не змогла ним скористатися.

Історія мовчить. Але факт залишається фактом – хтось 26 років зберігав цей Camaro в ідеальному стані, не піддавшись спокусі прокотитися хоча б раз.

Що далі

Тепер цю капсулу часу виставлено на продаж. 45 тисяч доларів – ціна, яка відображає унікальність пропозиції. За ці гроші можна купити новий спорткар з кращими характеристиками. Але нічого схожого на Camaro Z28 у такому стані ви не знайдете.

Питання лише в одному – хто купить цей автомобіль? Черговий колекціонер, який продовжить тримати машину під чохлами? Чи ентузіаст, який нарешті дасть V8 заревти на повну потужність?

Особисто я сподіваюся на друге. Бо автомобілі створені для їзди, а не для стояння в гаражах. Навіть якщо це рідкісний колекційний екземпляр.

Хоча, з іншого боку, саме завдяки таким “божевільним” колекціонерам ми можемо бачити автомобілі минулого у первозданному вигляді. Без них через 50 років не залишилося б жодної справді автентичної машини тієї епохи.

Так що, можливо, власник Camaro зробив правильний вибір. Принаймні для майбутніх поколінь автомобільних фанатів.