Джон Вільямс досі пам’ятає той день 1972 року, коли витратив усі заощадження – 900 фунтів – на семирічний Aston Martin DB5. Друзі крутили пальцем біля скроні: навіщо хлопцю з автомайстерні така розкіш? Сьогодні цей самий автомобіль оцінюють у мільйон з чвертю доларів. Рентабельність інвестиції – понад 100,000 відсотків. Уоррен Баффет нервово палить у куточку.
Сорок п’ять років у бетонній труні
Історія могла закінчитися зовсім інакше. У 1977-му Вільямс отримав пропозицію, від якої не можна відмовитися – контракт на Близькому Сході. DB5 загнали в гараж “на пару місяців”. Ці місяці розтяглися на чотири з половиною десятиліття.
Коли у 2022-му двері гаража нарешті відчинили, картина була апокаліптичною: облупилася фарба, іржа проїла кузов, салон перетворився на музей плісняви. Але Вільямс, який за ці роки з простого механіка став власником СТО, не здався. Пропозиції продати авто “as is” надходили регулярно – він відхиляв усі.
Три роки реанімації

Відновлення довірили фахівцям Aston Martin Works – підрозділу, який спеціалізується на класиці бренду. 2500 годин ювелірної роботи: кожну деталь або відновлювали, або виготовляли з нуля за оригінальними кресленнями 60-х.
Результат перевершив очікування. DB5 Vantage виглядає так, ніби щойно зійшов з конвеєра 1965 року. Навіть запах шкіряного салону автентичний – використали ту саму дубильну технологію, що й шістдесят років тому.
Чому мільйон – це ще дешево
На перший погляд, ціна божевільна. Але для DB5 Vantage – це майже благодійність. По-перше, це автомобіль Джеймса Бонда (хоча в фільмах знімалася базова версія, але культовий статус поширився на всю лінійку). По-друге, рідкість: із 1022 випущених DB5 лише 39 отримали шильдик Vantage.
Що давала ця приставка? 4.0-літровий рядний шістьох форсували до 325 кінських сил проти 282 у стандарті. Розгін до сотні за 6.5 секунди та максималка 240 км/год – у 1965-му це були космічні показники.
Продавати?
Попри оцінку експертів, Вільямс категоричний: DB5 залишиться з ним до останнього. “Це не інвестиція, це частина мого життя”, – каже 70-річний британець. Він регулярно виїжджає на автомобілі, викликаючи панічні атаки у страхових агентів.
Мораль історії проста: іноді найкраща інвестиція – та, про яку забуваєш на півстоліття. Хоча з нерухомістю та криптовалютою цей трюк навряд чи спрацює.


