Згідно пункту 4.14 Правил дорожнього руху пішоходам заборонено:
- виходити на проїжджу частину, не переконавшись у відсутності небезпеки для себе та інших учасників руху;
- раптово вибігати чи виходити на проїжджу частину, зокрема на пішохідний перехід.
Українські водії вже звикли, що зухвалий пішохід поводить себе як заманеться, то вибігає на пішохідний перехід, то не озирається по сторонам, то перетинає дорогу не по зебрі, а в метрі від неї.
Пішохід зазвичай керується правилом, що якщо він на зебрі, то його мають помітити. Але це не відповідає вимогам Правил дорожнього руху.
Згідно пункту 1.10 Правил дорожнього руху небезпекою вважається рухомий об’єкт, що наближається до смуги руху транспортного засобу чи перетинає її. Перевагу має пішохід у разі переходу проїзної частини з нерегульованими пішохідними переходами, так зазначає пункт 4.16. В пункті 8.1 Правил дорожнього руху зазначено, що у разі наближення до нерегульованого пішохідного переходу водій має збавити швидкість, а в разі потреби зупинитися та дати дорогу пішоходу.
Верховний суд у справі №751/4821/17 постановив, що на нерегульованих пішохідних переходах пішоходи мають перевагу в русі перед транспортними засобами в той момент, як вони ступили на перехід. Також суд заборонив здійснювати об`їзд пішохода, що в момент руху авто перебуває на пішохідному переході.
Можна зробити висновок, що Верховний суд надав пішоходу на зебрі перевагу над водієм. Але у разі, якщо пішохід стоїть на тротуарі, а до зебри наближається авто, то пішоходу заборонено вибігати на пішохідний перехід. Частиною 1 статті 127 КУпАП зазначено накладення на пішоходів штрафу у розмірі 255 грн. за перетин проїзної частини перед авто або у невстановлених місцях.
