Завдання не виглядає особливо складним – обмежений 10 000 доларів бюджет веде нас у сектор автомобілів із пробігами понад 100 тисяч км. З них лише третина – з автоматичними трансмісіями. І майже половина з них подолала 200 тисяч кілометрів, а багато навіть 300 тисяч. При таких пробігах покупка машини з автоматом втрачає раціональний зміст.
Критерії відбору
Вибір зводиться до пропозицій здебільшого з пробігами 150-200 тисяч км. При такому розкладі варіанти з роботами та варіаторами краще виключити.
Формально заявлений заводами ресурс автоматичних трансмісій всіх типів укладається 180-250 тисяч кілометрів. На практиці варіатори і меншою мірою роботи часто визнаються такими, що не підлягають ремонту ще до 150 тисяч км пробігу. Тоді як класичні гідроавтомати доїжджають до 200 тисяч, а після перебирання ходять ще стільки ж.
Багато популярних моделей зіпсовані наявністю роботів – частина Октавій та Рапідів, частина Фокусів, Фієст та Астр. Навіть Логани у 2014-2016 роках навіщось постачали з роботом. А «японці» зіпсовані варіаторами – десятий Lancer, одинадцята Corolla … Втім, тут особливо сумувати нема про що, оскільки вони, в основному, дорожчі за 10 000 доларів і пробіги у них гігантські.
Ні до чого зв’язуватися з примхливими агрегатами, поки що достатньо нормальних гідроавтоматів. З них розумно відсіяти менш життєстійкі. До таких віднесемо, насамперед, AL4 (DP0), що зустрічається на бюджетних моделях усіх французьких марок. Його модифікована версія DP 2/ DP 8 набагато краща, а головною її перевагою занадто часто називають ремонтопридатність.
Варто виключити і джиемівський автомат 6T30/40 та його модифікації (Cruze, Aveo, Cobalt, Astra). Ресурс у них достатній, але поломки часті та різноманітні.
При великих пробігах оптимальними виглядають чотириступінчасті архаїчні агрегати. Так, вони задумливі і не дарують вибухової динаміки, зате їх простіше та дешевше лагодити.
Зрештою з’ясовується, що при обмежених коштах вибір недорогих седанів з автоматом не такий вже й великий. Перелічимо найвірніші варіанти.
Skoda Rapid першого покоління
В Україні найпоширеніша версія з атмосферним 1.6 (105, 110 к.с.) та шестиступінчастим гідроавтоматом AQ160, який є аналогом японського Aisin TF-60SN з ресурсом понад 250 тисяч км.
Така ж комбінація є і у VW Polo Sedan, але Rapid має більш практичний салон, і оснащений, в середньому, цікавіше.
Автомат непоганий у своїй категорії «бюджетних шестиступок», до 200 тисяч км зазвичай працює справно і великих клопотів не завдає.
Мотори 1.6 відомі певними наборами болячок, але жити з ними можна.
У двигуна CFNA з ланцюговим приводом ГРМ цей привід не дуже довговічний, але по конструкції він простий. Немає фазообертача та складного модуля з двох термостатів. Немає і піджирання мастила.
Після 150 тисяч км займатися все одно доведеться і коробкою, і двигуном. Як би там не було, Rapid досить міцна машина, кузов непогано захищений від корозії, атмосферник явно живучий, ніж турбо, а автомат більш ресурсний, ніж робот.
Hyundai Accent першого покоління
За ту ж ціну продають і Kia Rio – третьої чи четвертої генерації, суть ті самі «Акценти» в іншому кузові. Але Accent на вторинному ринку в середньому трохи дешевше.
Сучасні шестиступінчасті автомати A6GF1 у «корейців» теж не викликають особливих питань – з’явилися вони після рестайлінгу 2014 у зв’язці з моторами 1.6. Але якщо мова про великі пробіги, то старенький чотириступінчастий A4CF1, мабуть, краще.
Конструктивно цей автомат походить від аналогічного і ще живучішого агрегату Mitsubishi F4A42, знайомого нам по дев’ятому Лансеру. Він задумливий і чутливий до брудної оливи, але, в принципі, спокійно витримує 250 тисяч кілометрів до капремонту. Після рестайлінгу його переставили на двигун 1.4 (G4FA, 107 к.с.).
Можливо, це і є оптимальний вибір – за надійністю та ресурсом 1.4 не поступається 1.6, задири у нього проявляються рідше, а крутний момент нижче, що позитивно впливає на здоров’я автомата. Різниця у 16 к.с. при спокійних режимах їзди (а вони корисні всім трансмісіям) майже невідчутна. Недарма 1.4 так люблять таксисти.
Mazda 3 другого покоління
«Трьохки» в найкращому стані цінуються дорожче 10 000 доларів – в районі 12 000 – 13 000, що підкреслює їхню високу затребуваність на вторинному ринку. А затребуваність ґрунтується на визнанні загальної надійності.
З бюджетом в 10 000 доларів про дволітровий варіант можна забути і розглядати тільки бюджетний мотор MZR Z 6 1.6 (105 л.с.). Воно, можливо, і на краще, оскільки і сам двигун без особливих закидонів, з величезним ресурсом і поєднується з чудовим чотириступінчастим фордовським автоматом 4F27E.
На Мазді через інші налаштування він трохи більш примхливий, ніж на Фокусах, але при спокійній експлуатації та належному обслуговуванні перший серйозний ремонт загрожує при пробігу 250 тисяч км. А багато видів робіт можна виконувати без демонтажу агрегату, що приємно впливає на фінальний чек у сервісі.
На другому поколінні Мазди 3 вирішили проблему першого покоління – надто швидку корозію. Кузов захищений добре, і навіть до 15 років може виглядати свіжо, якщо його не били. До підвіски суттєвих нарікань немає. Але є до електроніки та кондиціонера – проте нічого серйозного. І немає великих проблем із запчастинами – частково завдяки взаємозамінності деяких деталей із другим Фокусом.
