Ентузіасти з Carbreeding відтворили зовнішність автомобіля, про який мало хто пам’ятає – Volkswagen Zephyr. Це був таємний проєкт початку 1990-х, коли концерн із Вольфсбурга вирішив зіграти в преміум, але не своїми силами, а разом із Mercedes-Benz. Платформа й кузов – від легендарного W126 S-Class, мотори та дизайн – від Volkswagen. Мало вийти щось на кшталт “S-Class для народу”. Але керівництво концерну вчасно згадало про Audi – і програму згорнули. Тепер залишилися лише рендери й запитання: що якби?

Коли Volkswagen хотів бути Mercedes

На початку 1990-х у Volkswagen зрозуміли: масовий ринок – це добре, але гроші в преміум-сегменті. Audi вже формувала свій імідж у бізнес-класі, але VW теж захотів шматок цього пирога. Тільки ось власної платформи для великого седана не було, а розробляти з нуля – дорого й довго.

Тоді народилася ідея: а що, якщо взяти готову платформу Mercedes W126 S-Class і зробити на ній Volkswagen? Mercedes погодився – ймовірно, бачив у цьому можливість здешевити виробництво застарілої платформи. А Volkswagen отримав шанс швидко вийти на ринок престижних седанів.

Проєкт отримав кодову назву Zephyr – на честь теплого вологого західного вітру з Атлантики. Романтично, символічно, по-німецьки раціонально.

Zephyr планувався як гібрид двох світів. Кузов і платформа – Mercedes W126, один із найнадійніших седанів в історії. Двигуни, трансмісія, дизайн передньої частини – Volkswagen. Салон мав бути стриманим, майже мінімалістичним – без зайвої розкоші, але з відчуттям якості.

Зовні автомобіль виглядав як S-Class, який вирішив стати скромнішим. Висока решітка радіатора, квадратні фари – фірмові риси Volkswagen, які пізніше з’являться на інших моделях концерну. Ця передня частина навіть не пропала безслідно: у 1996 році її використали на комерційному фургоні Volkswagen LT. Так нездійснений преміум-седан залишив свій слід на вантажівці.

Чому проєкт закрили

У 1991 році керівництво Volkswagen зупинило програму. Причина банальна: Zephyr міг скласти конкуренцію Audi. А Audi в той момент активно будувала свою репутацію в бізнес-класі. Запускати під брендом Volkswagen преміальний седан означало підірвати позиції власного бренду.

Концерн зробив вибір: Audi – це преміум, Volkswagen – це маса. Zephyr не вписувався в цю логіку. Проєкт згорнули, Mercedes забрав свою платформу назад, а Volkswagen почекав ще десять років, перш ніж випустити Phaeton – який, до речі, теж провалився.

Zephyr міг стати тим автомобілем, який випередив свій час. Доступний преміум-седан на надійній платформі Mercedes, з простими моторами Volkswagen і раціональним підходом до комфорту. Можливо, він знайшов би свого покупця. Можливо, ні.

Але точно одне: концерн так і не зміг створити успішний преміальний Volkswagen. Phaeton провалився, бо ніхто не хотів платити за VW як за Audi. Touareg вижив лише завдяки кросоверному буму. А Zephyr так і залишився на папері.

Висновок

Volkswagen Zephyr – це історія про те, як концерн хотів зайти на чужу територію, але побоявся конкурувати із собою. Це також історія про те, що навіть нездійснені проєкти залишають слід – іноді на фургонах, іноді в рендерах ентузіастів.

Сьогодні Zephyr виглядає як дивний експеримент двох світів: Mercedes і Volkswagen, розкіш і раціональність, амбіції й обережність. Він міг стати легендою. Але став лише цікавою сторінкою в історії автопрому.

І це теж по-німецьки: розумно, передбачувано, трохи нудно.