Аль-Аббасі також згадав про нові угоди, спрямовані на розвиток і модернізацію артилерії іракської армії, включаючи контракт на французьку 155-мм самохідну гаубицю CAESAR і плани модернізації танків M1A1 Abrams. Він додав, що під час прем’єр-міністра Мохаммеда Шиа аль-Судані підхід Іраку до військових закупівель змінився: технічні комітети забезпечили гнучкі умови оплати контрактів на озброєння, розподілених на вісім років, щоб мінімізувати вплив на національний бюджет.
Передісторія
Ірак зіткнувся з проблемами утримання російської військової техніки, такої як вертольоти Мі-17, які є критично важливими для операцій проти Ісламської держави. Ці вертольоти планується замінити на 12 вертольотів Airbus H225M Caracal. Через ці труднощі Ірак розглядає альтернативних постачальників, зокрема США. Однак США можуть не захотіти надавати сучасні системи протиповітряної оборони, особливо якщо Ірак наполягатиме на виведенні очолюваних США коаліційних сил. Крім того, в Іраку існує внутрішня опозиція з боку підтримуваних Іраном фракцій проти придбання американських систем, особливо якщо угода передбачає протиповітряну оборону для автономного регіону Курдистан.
Зацікавленість Іраку системами протиповітряної оборони з’явилася після придбання систем середньої дальності «Панцир-С1» у Росії в 2014 році. У наступні роки офіційні особи Іраку висловили зацікавленість у потенційному придбанні передових ракетних систем великої дальності С-300 або С-400 у Росії. Однак після повномасштабного російського вторгнення в Україну в лютому 2022 року надійність поставок російської зброї та запчастин знизилася, що ускладнило можливості для Іраку.
Крім того, будь-яка значна закупівля російського військового обладнання може наразити Ірак на потенційні санкції відповідно до Закону США про протидію супротивникам Америки за допомогою санкцій (CAATSA), як це сталося з закупівлею Туреччиною систем С-400.
Альтернативи
Франція вже надала Іраку радари повітряного спостереження великої дальності Thales Ground Master 403 (GM403) і може бути відкрита для продажу додаткових систем ППО. Потенційні варіанти включають французькі ракети малої дальності Mistral або Crotale, які могли б доповнити існуючі системи Іраку, або систему більшої дальності SAMP/T, яка може протидіяти балістичним і крилатим ракетам.
Іран також висловив готовність підтримати потреби протиповітряної оборони Іраку та запропонував спільні навчання протиповітряної оборони з країнами-союзниками. Іран розробив такі системи, як Bavar-373 , які, за його словами, можна порівняти з російськими С-400. Однак рішення Іраку придбати іранські системи може наштовхнутися на протидію з боку США, особливо якщо в ньому буде задіяний іранський персонал, що може ускладнити повітряні операції коаліції в майбутніх військових конфліктах.
Про закупівлю і особливості M-SAM
Раніше, 2 червня 2024 року, повідомлялося, що Ірак відправив запит на придбання восьми батарей систем протиповітряної і балістичної оборони M-SAM II на суму приблизно $2,56 млрд. Обговорення цієї угоди розпочалося під час візиту міністра оборони Іраку Табета Мохаммеда Аль-Аббасі до його південнокорейського колеги 21 березня 2024 року. Під час цього візиту придбання зенітно-ракетних систем M-SAM II було ключовою темою, і з того часу тривали переговори щодо завершення контракту.
Згідно з повідомленнями, іракська сторона висловила зацікавленість у швидкій поставці трьох батарей M-SAM II, на що Південна Корея відповіла, вказавши, що спочатку можуть бути доставлені дві батареї. Представник південнокорейської Адміністрації оборонних закупівель (DAPA) підтвердив, що переговори знаходяться на завершальній стадії, а південнокорейські компанії працюють над завершенням решти деталей.
KM-SAM, також відома як Cheolmae-2 або Cheongung, — це південнокорейська система протиракетної оборони, розроблена Агентством оборонних розробок (ADD) у співпраці з російським «Алмаз-Антей» і «Факел», що включає технологію ракети 9М96, яка використовується в російських системах С-350Е і С-400. Розробка почалася в 2001 році, що призвело до завершення розробки ракет Block-I до 2011 року та Block-II до 2017 року, а розробка Block-III має розпочатися в 2024 році.
KM-SAM випускають для заміни старих батарей MIM-23 Hawk в архітектурі протиракетної оборони Південної Кореї, і ця система ППО є частиною багаторівневої оборонної стратегії, спрямованої як на літаки, так і на балістичні ракети за допомогою систем наведення, які поєднують інерціальну навігацію, оновлення на проміжному курсі та активне радіолокаційне самонаведення.
KM-SAM був розгорнутий для перехоплення ряду повітряних загроз, включаючи балістичні ракети. Версія Block-I, яка почала розгортатися в 2016 році, має робочу дальність 40 км і максимальну дальність польоту 15 км, тоді як версія Block-II, яка експлуатується з 2021 року, розширює дальність до 50 км і висоту до 20 км, розвиваючи швидкість до 5 Махів. Система може вражати до шести цілей одночасно і включає засоби протидії радіоелектронній боротьбі. Вона була розгорнута після серії оперативних випробувань, і її розгортання поблизу чутливих районів, таких як морський кордон з Північною Кореєю, підкреслює роль у регіональній оборонній стратегії Південної Кореї.
Наразі ВПС Республіки Корея експлуатують 19 батарей KM-SAM. На міжнародному рівні система була придбана Саудівською Аравією, яка замовила десять батарей Block-II в рамках угоди на суму 3,2 мільярда доларів, і Об’єднаними Арабськими Еміратами, які замовили дванадцять батарей в рамках угоди на суму 3,5 мільярда доларів. Ці транзакції представляють собою одні з найбільших угод щодо експорту оборонної продукції для Південної Кореї та відображають зростаючий інтерес до системи KM-SAM для засобів ППО. Придбанні Об’єднаними Арабськими Еміратами системи будуть частково вироблятися всередині країни, що ілюструє домовленості про спільне виробництво.
